1. Виберіть правильний варіант визначення
тексту.
А Текст — це сукупність речень, пов’я
заних змістом.
Б Текст — це висловлення, що містить
повну інформацію.
В Текст — це зв’язне мовлення, писем
не чи усне повідомлення, що харак
теризується змістовою й структурною
завершеністю, орієнтацією автора на
певного адресата.
Г Текст — це сукупність речень, пов’я
заних між собою граматичними засо
бами.
2. У якому рядку правильно названо всі озна
ки тексту?
А наявність теми, основної думки, струк
тури, завершеності
Б наявність теми, структури, змістової
цілісності, членованості
В наявність цілісності, зв’язності, члено
ваності
Г наявність теми, основної думки, струк
тури, змістової цілісності, зв’язності,
членованості, лінійності, інформацій
ності, завершеності
3. Укажіть правильне визначення складного
синтаксичного цілого.
А Складне синтаксичне ціле — це група
речень, пов’язаних змістом.
Б Складне синтаксичне ціле — це надфра
зова єдність, що характерна для тексту.
В Складне синтаксичне ціле — це група
пов’язаних своїм змістом і синтаксич
ними засобами речень, які виражають
розвиток думки та поєднані семантико
синтаксичним відношенням.
Г Складне синтаксичне ціле — це група
речень, що вирізняються смисловою
завершеністю.
4. Укажіть рядок, у якому правильно названі
всі лексикограматичні засоби зв’язку ре
чень у тексті.
А займенники, іменники, прикметники,
вигуки, синоніми, антоніми
Б займенники, іменники, прикметники,
частки, лексичні повтори, парцеляція
В займенники, сполучники, частки, діє
слова, видочасові форми дієслів, сино
німи, синтаксичний паралелізм
Г займенники, сполучники, прислівни
ки, частки, лексичні повтори, видоча
сові форми дієслів, синоніми, антоніми,
синтаксичний паралелізм, парцеляція
5. Підкресліть мовні засоби поєднання ре
чень у тексті.
Перше, найголовніше слово, з якого
хочеться почати, коли пишеш про Львів,—
це любов.
Я люблю своє місто. Не любити його
не можливо — це мій дім, моє життя, моя
праця, моє натхнення. Львів щодня від
кривається мені, наче мудра книга. Пере
гортаю її давні й новітні сторінки і не можу
без щирої людської вдячності думати про
тих, хто спричинився до його другого на
родження.
(Р. Лубківський)
6. Визначте, яким зв’язком поєднані речення
в тексті.
Львів неповторний — ранковий чи
вечірній, весняний чи осінній, сполоска
ний липневою зливою чи притрушений
молодим сніжком. Львів нових сонячних в і старовинних майданів, таєм
ничих вуличок. Ти, Львове, зродився від
синівської любові до рідної землі, щоб
утверджувати на ній мирну працю.
Два основні принципи ставлення до людей
Мати репутацію симпатичної людини, відчувати любов, повагу, прихильне ставлення людей до себе - законне прагнення кожного. Але як цього досягти? Щойно сказаним ми зовсім не маємо наміру підвести читача до висновку, що слід прагнути подобатися кожному і так само любити всіх і вся. Це було б неправильно, та такого й не може бути. Хочемо, щоб кожен, хто читатиме книжку, добре запам'ятав ці слова.Абсолютно однакових людей не буває. Так само як немає людей цілком хороших або цілком поганих. У різних ситуаціях за різних обставин одна й та сама людина веде себе неоднаково. Люди різняться багатьма властивостями, у них різний досвід, риси характеру, вдача, у кожного індивідуальна і шкала позитивних якостей, які він визнає і відповідно до яких себе поводить.
Можливо, ви зітхнете: все це, мовляв, прекрасно, але є чимало людей, які так не схожі між собою, а проте подобаються всім. І, нарешті, ви й самі намагались якось поліпшити себе, щоб усім подобатись, але з цього нічого не вийшло. Отже, прагнення подобатися іншим має кілька своїх "але". Справа в тому, що в кожної людини своя вимога до "масштабу" популярності. Ті, кого не люблять одні, можуть бути улюбленцями інших. І, врешті-решт, прихильність можна за певних обставин дуже швидко втратити (наприклад, тоді, коли хтось поведе себе щодо іншого не так, як той сподівався) або, навпаки, здобути (знову ж таки несподіваним добрим вчинком). А потім є люди, яких взагалі усі недолюблюють.
Звичайно, для людини набагато краще, коли до її інших позитивних якостей додається ще й авторитет. Проте не слід прагнути до нього скрізь і завжди. Так, чого доброго, можна стати й смішним. До того ж у кожного з нас, певна річ, є що в собі виправляти. Адже саме від вас великою мірою залежить те, як до вас ставляться інші. Подумайте, чи не занадто ви егоїстичні, заздрісні, недовірливі, марнославні, легковажні, нешляхетні, малонадійні, чи нема у вас ще якихось негативних якостей.
ответ:Зустріч з лисиням.
Під час канікул я відпочивала у бабусі. Одного разу, гуляючи в полі, ми знайшли маленьке лисенятко. Воно було дуже кумедне. Хвостик його був пухнастеньким, а вушка — завжди нашорошеними.
Сестра взяла тремтячий клубочок на руки, погладила і лисенятко позіхнуло, наче кошеня.
Лисенятко ми забрали, принесли додому, пустили його на підлогу в кухні. Воно, швидко перебираючи лапками, забилося в куток. Коли принесли блюдце з молоком і посунули його до лисеняти, воно спочатку несміливо, з острахом принюхалося, потім стало над блюдечком, вигнуло спину і загородило його від усіх. Відчувався інстинкт поведінки дикої тварини. Лисенятко з тривогою озиралося на нас, наче хвилювалося, що хтось може вихлебтати його їжу.
Звірятко ще раз скоса подивилося на всіх присутніх і почало хлебтати з блюдечка.
Язик у нього був довгенький і гостренький, з якимось чудернацьким гачком на кінчику. Хлебтало воно акуратно, наче кішка, і поспіхом, наче цуценя.
Лисеня, мабуть, дуже зголодніло, тому що всім своїм виглядом показувало задоволення, а під вусами, здавалося, з'явилася усмішка, очі солодко примружилися, а маленькі передні лапки в темних панчішках збуджено тремтіли.
На зріст лисеня було таке, як маленька кішка. Лапки здавалися міцними, але тулуб був маленьким, худеньким, лисеня було дуже легким.
Голова у лисеняти велика, ніс гострий, вуха насторожені, оченята круглі та веселі, як ґудзики. Оченята і кінчик носа робили його страшенно кумедним.
Хутро сірувато-жовтеньке з темнуватими розводами, а шийка, щічки та живіт — білими.
Лисенятко пробуло в нас до наступного ранку, бо вночі дуже скавчало, мабуть, шукало матусю! Вранці згасли вогники в очах у нашої маленької лиски, і ми вирішили віднести її туди, де й знайшли.
Зараз приємно згадати ту цікаву зустріч з маленьким лісовим мешканцем.
Объяснение: