1. Визначте рядок, у якому в усіх словах букв менше, ніж звуків: А гребінець, священик, мадяр, камінь Б м'ята, п'явка щічки, копія В мрія, насіння об'єкт, бюро Г порядок, яма, совість, доля
тема. твір-оповідання на основі почутого з обрамленням мета: спираючись на здобуті на уроках літератури знання про оповідання як жанр красного письменства, формувати текстотворчі вміння, необхідні для його складання, а саме: вміння прогнозувати тему та головну думку майбутнього оповідання, визначати межі теми, складати текст розповідного характеру, що включає зав'язку, кульмінацію та розвиток дії, а також відповідає вимогам художнього стилю мовлення; розвивати уяву, логічне й образне мислення; формувати культуру розумової праці, удосконалювати орфоепічні навички; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, виховувати естетичне чуття мови.
обладнання: оповідання с.васильченка «чайка», пам’ятка щодо написання твору-оповідання.
хід уроку
i. організація класу.
ii. мотивація навчання. повідомлення теми і мети уроку.
1. прочитайте початок і закінчення оповідання с. васильченка «чайка». що спільного між ними?
початок
по садах вітри гасають, а над зоріє небо осіннє.
маленьку хату обступили кругом високі крізь бур'яни блимає низеньке віконце, блакиттю мальоване, у віконце шматок білої стіни видно в хаті, а на стіні на білій з-під чола позирає невеселий селюк у шапці. чорнобривцями заквітчаний, у рушники прибраний, а сам думний та
очима до нього сидить на полу мати — праву руку на груди поклала, а на ліву — голову схилила.
вітри гудуть, а ясени скриплять, а матері дрімається. дрімається та и вчувається, що то, пустуючи, на гіллях діти. го-ой-да! го-ой-да-
стала посеред хати, на того селюка, що на стіні, очі
підійшла до малюнка, обсмикала рушник, краще квіти порівняла, починає говорити до нього стиха:
— скажи, сумний, скажи, невеселий, ще й не радісний: куди мої діти позаводив? де мені шукати? куди листи слати? чому, на вашу думку, автор створив таке обрамлення для цього твору?
ііі. сприйняття нового матеріалу.
1. бесіда з учнями.
1) що називається оповіданням?
2) який тип мовлення покладено в основу тексту оповідання? чому?
3) чому оповідання складається в художньому стилі?
4) яка кількість персонажів здебільшого діє в оповіданні?
5) чому в основу оповідання покладено розповідь про одну подію з життя персонажа?
6) наскільки важливою для героя оповідання є описана подія?
7) які композиційні елементи є для оповідання обов'язковими?
8) що називається зав'язкою, кульмінацією та розв'язкою?
9) чи можливе оповідання без кульмінації?
2. розповідь вчителя.
обрамлення— така частина композиції твору, яка є ніби рамкою для розповіді
про інші — основні — події. найчастіше саме з обрамлення читач дізнається про
джерело викладеної в основній частині оповідання інформації або про подальшу
долю персонажів твору.
на прикладі будь-якого оповідання знайти зав'язку, кульмінацію та розв'язку, а
також знайти обрамлення.
iv. закріплення нового матеріалу.
1. прочитайте текст. визначте стиль мовлення, тему і основну думку. простежте, як розкривається основна думка оповідання в його композиції (визначте зав'язку, кульмінацію, розв'язку).
лелечий суд
якось восени я йшов полем і побачив: на великому лузі зібралося багато лелек. вони утворили коло, а в колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимі
зовсім випадково я довідався, за що покарали лелеку.
мені розповіли, що того літа в сусідньому селі під час грози блискавка підпалила хату, на якій багато років жили лелеки. господар хати майже з вогню виніс дітей і дружину. він же, лелека, рятуючи себе, відразу полетів геть од пожежі, забувши про свою родину. на виручку прилетіли інші лелеки, але вже було пізно - мати з двома маленькими нелітками загинули у вогні. лелека все літо ховався, а коли настала пора вильоту, він тихенько пристав до зграї. але там його упізнали й засудили на вічну самотність (за в. земляком).
про що йдеться у початковій частині тексту? доповніть текст завершальною частиною, яка б спільно з початковою створила обрамлення.
2. прочитайте текст. про що в ньому рзав'язка, кульмінація,
Всероссийский конкурс молодёжных проектов “Наша история”
Эссе на тему: “Почему важно изучать и помнить историю России?”
Балакирева Ольга Васильевна
МБОУ “Гимназия №5”
г. Камень - на - Оби
2019 г.
Почему важно изучать и помнить историю России? Многие люди считают, что изучать историю не является нужным, что это скучно и не интересно. Но я хотела бы опровергнуть это. Ведь история своей страны — это не только важно, но при правильном усвоении материала очень интересно.
Цицерон говорил: «История – свидетель свет истины, живая память, учитель жизни, вестник старины».
Я полностью согласна с высказыванием Цицерона. Ведь действительно, история – это живая память, но жива она только тогда, когда люди ее учат и не забывают.
Изучение истории в каком-то смысле открывает глаза человеку, объясняет ему, почему сейчас происходят те или иные события. Это важно для страны в целом, чтобы люди сами понимали необходимость каких-либо мер предпринятых государством. Если каждый будет это понимать, то противоречий между правительством и народом станет гораздо меньше.
В социологии используется такой термин как этническое самосознание. Его суть заключается в том, что человек сам себя относит к какой-либо национальности, народу. Если поспрашивать у людей на улице, к какому народу они себя относят, то большинство ответят, что к русскому. Но как можно считать себя гражданином страны, не зная ее историю. Ведь Россия - это не просто территория, на которой ты живешь, это вся ее история, то как она сформировалась, ее культура, множество пережитых периодов, сделанных и исправленных ошибок.
По мере развития, государство пробует что-то новое и не всегда это нововведение бывает удачным. Историю необходимо изучать и не забывать для того, чтобы вновь не совершать старых ошибок. Например, такое кровавое событие в истории России, как Гражданская война, она унесла миллионы жизней и все из-за того, что люди не видели других методов отстоять свою позицию. Сейчас распространяются экстремистские организации, объединения людей, которые критически относятся к политике. И в сложившейся ситуации важно, чтобы люди знали историю, чтобы они понимали, чем могут закончится их необдуманные действия.
Одной из причин Первой Мировой войны стало то, что люди забыли, что такое война и насколько это страшно. С последней масштабной войны, к началу Первой Мировой около ста лет (Наполеоновские войны), а это значит, что уже умерли современники тех боевых действий, которые могли бы рассказать людям о военных событиях и возможно остановить их. Страны просто рвались в бой, так как у них накопилось много оружия, не думая о последствиях.
В заключении хотелось бы написать о том, как можно усовершенствовать изучение истории России. Я считаю, что стоит больше внимания уделать карте, а именно, в процессе изучения, обращать внимание на то, как формируются разные страны и с каких территорий они начали развиваться. Это важно для понимания истории России, так как внешняя политика связана с другими странами, а цели внешней политики часто направлены на завоевание территорий. Таким образом, при изучении материала будет ассоциация с картой, что и где происходило.
Также необходимо глубже изучать историю других стран, ведь многие процессы связаны с деятельностью других государств. Тогда будет более глубокое понимание причин событий истории России. Например, если задать вопрос, почему во время Смуты, в период, когда наше государство было ослаблено, его не завоевали другие сраны? Можно ответить, что это связано с действенной политикой Михаила Романова, но не менее важным является факт Тридцатилетней войны в Европе, в которой было задействовано большинство стран, из-за которой у нас появилось время на восстановление.
Нужно добавить в учебники интересные факты об исторических личностях из их биографии. Это необходимо для того, чтобы было какое-то яркое впечатление об этом человеке, тогда вероятность не забыть будет на много больше. Это как яркие воспоминания из жизни, которые не забываются.
Необходимо ввести в школах урок краеведения. На котором будет изучаться история региона, включая изучение его великих людей, интересных событий и фактов, а также как регион повлиял на историю России в целом.
Таким образом, история нам лучше понять настоящее, докопаться до истины, увидеть причины и следствия событий, и исходя из этого не повторять старые ошибки вновь.
тема. твір-оповідання на основі почутого з обрамленням мета: спираючись на здобуті на уроках літератури знання про оповідання як жанр красного письменства, формувати текстотворчі вміння, необхідні для його складання, а саме: вміння прогнозувати тему та головну думку майбутнього оповідання, визначати межі теми, складати текст розповідного характеру, що включає зав'язку, кульмінацію та розвиток дії, а також відповідає вимогам художнього стилю мовлення; розвивати уяву, логічне й образне мислення; формувати культуру розумової праці, удосконалювати орфоепічні навички; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, виховувати естетичне чуття мови.
обладнання: оповідання с.васильченка «чайка», пам’ятка щодо написання твору-оповідання.
хід уроку
i. організація класу.
ii. мотивація навчання. повідомлення теми і мети уроку.
1. прочитайте початок і закінчення оповідання с. васильченка «чайка». що спільного між ними?
початок
по садах вітри гасають, а над зоріє небо осіннє.
маленьку хату обступили кругом високі крізь бур'яни блимає низеньке віконце, блакиттю мальоване, у віконце шматок білої стіни видно в хаті, а на стіні на білій з-під чола позирає невеселий селюк у шапці. чорнобривцями заквітчаний, у рушники прибраний, а сам думний та
очима до нього сидить на полу мати — праву руку на груди поклала, а на ліву — голову схилила.
вітри гудуть, а ясени скриплять, а матері дрімається. дрімається та и вчувається, що то, пустуючи, на гіллях діти. го-ой-да! го-ой-да-
основна частина було у матері їх, синів, троє
закінчення співали півні.
одні й другі — сидить мати, як сиділа.
а вітри
вітри гудуть, а ясени риплять, а матері дрімає
затріщав каганець — гасне.
глибоко-глибоко зітхнула, підвелась, наладила ґніт.
стала посеред хати, на того селюка, що на стіні, очі
підійшла до малюнка, обсмикала рушник, краще квіти порівняла, починає говорити до нього стиха:
— скажи, сумний, скажи, невеселий, ще й не радісний: куди мої діти позаводив? де мені шукати? куди листи слати? чому, на вашу думку, автор створив таке обрамлення для цього твору?
ііі. сприйняття нового матеріалу.
1. бесіда з учнями.
1) що називається оповіданням?
2) який тип мовлення покладено в основу тексту оповідання? чому?
3) чому оповідання складається в художньому стилі?
4) яка кількість персонажів здебільшого діє в оповіданні?
5) чому в основу оповідання покладено розповідь про одну подію з життя персонажа?
6) наскільки важливою для героя оповідання є описана подія?
7) які композиційні елементи є для оповідання обов'язковими?
8) що називається зав'язкою, кульмінацією та розв'язкою?
9) чи можливе оповідання без кульмінації?
2. розповідь вчителя.
обрамлення— така частина композиції твору, яка є ніби рамкою для розповіді
про інші — основні — події. найчастіше саме з обрамлення читач дізнається про
джерело викладеної в основній частині оповідання інформації або про подальшу
долю персонажів твору.
на прикладі будь-якого оповідання знайти зав'язку, кульмінацію та розв'язку, а
також знайти обрамлення.
iv. закріплення нового матеріалу.
1. прочитайте текст. визначте стиль мовлення, тему і основну думку. простежте, як розкривається основна думка оповідання в його композиції (визначте зав'язку, кульмінацію, розв'язку).
лелечий суд
якось восени я йшов полем і побачив: на великому лузі зібралося багато лелек. вони утворили коло, а в колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимі
зовсім випадково я довідався, за що покарали лелеку.
мені розповіли, що того літа в сусідньому селі під час грози блискавка підпалила хату, на якій багато років жили лелеки. господар хати майже з вогню виніс дітей і дружину. він же, лелека, рятуючи себе, відразу полетів геть од пожежі, забувши про свою родину. на виручку прилетіли інші лелеки, але вже було пізно - мати з двома маленькими нелітками загинули у вогні. лелека все літо ховався, а коли настала пора вильоту, він тихенько пристав до зграї. але там його упізнали й засудили на вічну самотність (за в. земляком).
про що йдеться у початковій частині тексту? доповніть текст завершальною частиною, яка б спільно з початковою створила обрамлення.
2. прочитайте текст. про що в ньому рзав'язка, кульмінація,
Балакирева Ольга,ученица 11 класса
эссе
Скачать:
 esse_po_istorii_balakireva.doc34 КБ
Предварительный просмотр:
Всероссийский конкурс молодёжных проектов “Наша история”
Эссе на тему: “Почему важно изучать и помнить историю России?”
Балакирева Ольга Васильевна
МБОУ “Гимназия №5”
г. Камень - на - Оби
2019 г.
Почему важно изучать и помнить историю России? Многие люди считают, что изучать историю не является нужным, что это скучно и не интересно. Но я хотела бы опровергнуть это. Ведь история своей страны — это не только важно, но при правильном усвоении материала очень интересно.
Цицерон говорил: «История – свидетель свет истины, живая память, учитель жизни, вестник старины».
Я полностью согласна с высказыванием Цицерона. Ведь действительно, история – это живая память, но жива она только тогда, когда люди ее учат и не забывают.
Изучение истории в каком-то смысле открывает глаза человеку, объясняет ему, почему сейчас происходят те или иные события. Это важно для страны в целом, чтобы люди сами понимали необходимость каких-либо мер предпринятых государством. Если каждый будет это понимать, то противоречий между правительством и народом станет гораздо меньше.
В социологии используется такой термин как этническое самосознание. Его суть заключается в том, что человек сам себя относит к какой-либо национальности, народу. Если поспрашивать у людей на улице, к какому народу они себя относят, то большинство ответят, что к русскому. Но как можно считать себя гражданином страны, не зная ее историю. Ведь Россия - это не просто территория, на которой ты живешь, это вся ее история, то как она сформировалась, ее культура, множество пережитых периодов, сделанных и исправленных ошибок.
По мере развития, государство пробует что-то новое и не всегда это нововведение бывает удачным. Историю необходимо изучать и не забывать для того, чтобы вновь не совершать старых ошибок. Например, такое кровавое событие в истории России, как Гражданская война, она унесла миллионы жизней и все из-за того, что люди не видели других методов отстоять свою позицию. Сейчас распространяются экстремистские организации, объединения людей, которые критически относятся к политике. И в сложившейся ситуации важно, чтобы люди знали историю, чтобы они понимали, чем могут закончится их необдуманные действия.
Одной из причин Первой Мировой войны стало то, что люди забыли, что такое война и насколько это страшно. С последней масштабной войны, к началу Первой Мировой около ста лет (Наполеоновские войны), а это значит, что уже умерли современники тех боевых действий, которые могли бы рассказать людям о военных событиях и возможно остановить их. Страны просто рвались в бой, так как у них накопилось много оружия, не думая о последствиях.
В заключении хотелось бы написать о том, как можно усовершенствовать изучение истории России. Я считаю, что стоит больше внимания уделать карте, а именно, в процессе изучения, обращать внимание на то, как формируются разные страны и с каких территорий они начали развиваться. Это важно для понимания истории России, так как внешняя политика связана с другими странами, а цели внешней политики часто направлены на завоевание территорий. Таким образом, при изучении материала будет ассоциация с картой, что и где происходило.
Также необходимо глубже изучать историю других стран, ведь многие процессы связаны с деятельностью других государств. Тогда будет более глубокое понимание причин событий истории России. Например, если задать вопрос, почему во время Смуты, в период, когда наше государство было ослаблено, его не завоевали другие сраны? Можно ответить, что это связано с действенной политикой Михаила Романова, но не менее важным является факт Тридцатилетней войны в Европе, в которой было задействовано большинство стран, из-за которой у нас появилось время на восстановление.
Нужно добавить в учебники интересные факты об исторических личностях из их биографии. Это необходимо для того, чтобы было какое-то яркое впечатление об этом человеке, тогда вероятность не забыть будет на много больше. Это как яркие воспоминания из жизни, которые не забываются.
Необходимо ввести в школах урок краеведения. На котором будет изучаться история региона, включая изучение его великих людей, интересных событий и фактов, а также как регион повлиял на историю России в целом.
Таким образом, история нам лучше понять настоящее, докопаться до истины, увидеть причины и следствия событий, и исходя из этого не повторять старые ошибки вновь.
Ты можешь написать только половину.