1. Визначте скільки сполучників у реченні
Пахло глиною, і крізь вікно лилося тьмяне світло; він роздивлявся навколо й дивувався, що ніколи не помічав цього раніше.
А 2
Б 3
В 4
Г 5
Д 6
2. Сполучники пишуться через дефіс у рядку
А начеб(то), тож(бо), якби(то), але(ж)бо
Б тому(то), тільки(но), тим(то), отож(то)
В тоб(то), ніби(то), коли(б)то, мовби(то)
Г отож(бо), якби(ж)то, цеб(то), тому(то)
Д бо(ж), хоч(би), колй(б)то, цеб(то)
3. Усі сполучники сурядності в рядку
А щоби, котрий, також, зате
Б але, й, та, або
В де, з тим щоб, однак, чий
Г хоч, як, одначе, і
Д тому що, зате, який, ні
4. Усі сполучники підрядності в рядку
А якщо, бо, наче, та
Б який, чий, і, як
В немовби, неначе, або, аби
Г тобто, неначе, зате, як
Д коли, куди, щоб, як
5. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у рядку
А Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.
Б Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.
В Як(би) там не було, комусь належало це перевірити...
Г Вони боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.
Д Він говорить те(ж), що й інші свідки.
6. За роллю в мові сполучники поділяють на групи
А сурядності і підрядності
Б якісні і відносні
В похідні і непохідні
Г прості, складні і складені
Д пасивні і активні
7. Сполучник підрядності вжито в реченні
А Усе іде, але не все минає.
Б То шумів зелений лист, то в вінку мінявся злотом ряст весняний.
В Гарний хлопець, та не для мене.
Г А в рум’янці така сила, що всі квіти погасила.
Д Лице рум’яне, та серце кам’яне.
8. Скільки сполучників з-поміж наведених слів
Попід, між, зате, проте, кожний, всякий, багацько, а, за, під, та, коли, може, якщо, в, щоб, коли б, у, передусім, в основному, незважаючи на, через те що, тому що.
9. Твердження є правильними
А сполучники підрядності вживаються для зв’язку частин у будь-якому складному
реченні
Б сполучники сурядності поєднують слова між собою, є членами речення
В сполучники підрядності служать для зв’язку однорідних членів речення
Г сполучник – службова частина мови
Д сполучник – самостійна частина мови
10. Назвіть номери сполучників, які пишуться через дефіс
1 (отож)то; 2 (ані)ж; 3 (мов)би; 4 (коли)б; 5 (так)що; 6 (ніби)то; 7 (тим)то; 8 (тому)то;
9 (от)же; 10 (себ)то; 11 (тільки)но; 12 (якби)то; 13 (неначеб)то
А 1, 2, 7, 9, 11
Б 1, 7, 8, 11, 12
В 2, 3, 8, 11, 12
Г 5, 6, 7, 8, 12
Д 1, 7, 9, 11, 13
11. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні
А Оголошено, (що)б усі прийшли вчасно.
Б (Що)б ви не думали, а я буду працювати.
В (Як)би краще виконати завдання?
Г (За)те її люблю, мою Україну убогу...
Д Не думай (про)те, що сталося.
12. Виділене слово не є сполучником і його слід писати окремо в реченні
А Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити.
Б Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.
В (Як)би мені крила, у небо б злетіла.
Г Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання,
моя зажурена мати.
Д (Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.
13. Усі сполучники прості в рядку
А зате, та, якби, якщо
Б і, або, чи, мов
В але, мовби, начеб, втім
Г чи, начебто, немовбито, проте
Д як, мов, що, ніж
14. Усі сполучники складні в рядку
А зате, якби, якщо, мовби
Б начеб, начебто, тому що, і
В немовби, немовбито, через те що, та
Г ніби, нібито, немов, мов
Д адже, отож, притому, для того щоб
15. Усі сполучники складені в рядку
А незважаючи на те що, чи... чи, так що, щоб
Б тому що, завдяки тому що, не то... не то, проте
В тому що, через те що, перед тим як, для того щоб
Г коли, як, доки, після того як
Д щоб, незважаючи на те щоб, бо, якщо
не вір словам , а вір ділам
семеро одного не ждуть
хто питає, той не блудить
не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке?
чули дзвін та не узнали, де він
не знав, не знав та й забув
моя хата скраю, я нічого не знаю
якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся
горе тому жить, хто життям не дорожить:)
Як овечка: не мовить ні словечка.Не так то він діє, як тим словом сіє.Кого не б'є слово, тому й палиця не За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.Впік мене тим словом, не треба й вогню.Дурний язик — голові не приятель.Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.Не кидай слова на вітер.Слово — не полова, язик — не помело.Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.