1)Вкажи рядок, що є продовженням речення Однорідні означення: *
а)називають особу, до якої звертаються;
б)характеризують предмет в одному плані чи вказують на споріднені ознаки, стоять після означуваного слова, є епітетами;
в)характеризують предмет з різних боків;
г)виражають ставлення мовця до висловленого.
2)Вкажи речення , у якому є вставні слова
а)У кожному ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення.
б)Петро очевидно розгубився, бо не міг відповісти на таке запитання.
в)Хоч ще така рання година, але на дворі уже видно.
г)Селяни кажуть, що цього року буде хороший урожай зернових.
3)Укажи рядок, у якому подано речення з узагальнюючим словом
а)Ще скрізь лежить сніг, хоч дихання весни уже відчувається.
б)Скрізь розцвіли ромашки, фіалки і ще якісь невідомі мені квіти.
в)Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені.
г)Скільки б не розказував про казкову подорож в гори, всього не перекажеш.
4)Познач речення з поширеним звертанням: *
а)Сійся-родися, колосом розвийся, засівайся, ниво, людям на добро.
б)Вийся, жайворонку, вийся над полями, розважай людськую тугу ти піснями
в)О, спинися, мить,─ дай напитись твого життєдайного трунку.
г)Дяка щира тобі, ніченько-чарівниченько моя, що закрила ти моє личенько.
5)Укажи речення з однорідними членами із безсполучниковим зв’язком: *
а)В небі жайворонки в’ються,/ Заливаються, сміються,/Грають, дзвонять цілий день…
б)В оркестрі року літо і зима, весна і осінь ─ сольні інструменти.
в)Життя і мрія в згоді не бувають/ І вічно борються, хоч миру прагнуть.
г)Тихі сосни мудро й величаво серед світу білого стоять.
Главные герои «Ильи Муромца и Соловья – разбойника» – русский витязь, и разбойник, олицетворяющие собой две человеческие ипостаси, добро и зло.
Илья Муромец является положительным персонажем, Соловей-разбойник - отрицательным.
Ему победить то что он всегда совершал добрые дела, а в былинах побеждает добро. В былине он предстаёт пред нами как умный, справедливый, сильный, мужественный.
Нравственные идеалы русского народа: прославление мирного труда, мастерство, трудолюбие, физическая сила, чувство собственного достоинства, доброта и честь. В былине «Илья Муромец и Соловей-разбойник» воплотились народные представления о воинской доблести, о мужестве, преданности и неподкупности. Именно поэтому народ воспевал в былине подвиги богатырей.
Былина учит быть честным и добрым
Письменник розповідає про двох хлопців – Федька-халамидника, сина бідного робітника друкарні, і Толю, дитину з багатої сім’ї.
Федько-паливода був людиною чесною, ніколи не брехав, але любив бійки, заважав хлопцям спокійно гратися, робив чимало шкоди сусідам. Проте він був справжнім другом, не ховався за спини інших і цим заслужив повагу серед однолітків: «Не любить також Федько й товаришів видавати».
Толя – син хазяїна будинку. «Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Ходив завжди чистенький, чепурненький, на двір він виходив боязко, ніколи не розбишакував».
Аж ось одного ранку хлопці вирішили піти подивитися, як іде крига по ріці. Толю ніхто не за він напросився йти сам. На березі було багато людей, і Федько на очах у всіх по крижинах перебрався з одного берега на інший. Толя вирішив, що і він так зможе, взяв палицю і пішов на кригу. Але коли з ним трапилася біда і Федько допоміг йому, то «він, як стріла, вилетів на берег». Опинившись у безпеці, цей делікатний хлопчик навіть не подав своєму рятівникові палицю. Він злякався, що може опинитися у воді.
Інші хлопці були не байдужими до чужого нещастя, кинулися до Федька і простягнули йому палицю.
Коли розбишакуватий рятівник, весь синій від холоду, мокрий, стояв на березі, йому не дали змоги сказати правду.
А Толя, захищаючи себе від покарання, підло звалив усю вину на Федька і навіть забув подякувати за те, що той врятував його від смерті.
Вчинок Федька, безперечно, благородний. Він врятував хлопця не тільки від смерті, але й від батьківського покарання.
Толя показав свою підлість, боягузливість і брехливість. Бо навіть коли Федько помер від запалення легенів, він обдурив його матір і забрав чижика. Толю не зупинило ні горе батьків, ні те, що Федька більше нема. Він був черствою і байдужою до людського нещастя людиною. Толина поведінка викликала у мене обурення. Як міг він спокійно гратися із пташкою в ту саму мить, коли на цвинтарі ховали тіло того, хто врятував його нікчемне життя?! Ані жалості, ні смутку, ні докорів сумління він не відчував.
У народі про таких людей, як Толя, кажуть, що «лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка». Мені здається, що велике щастя мати поряд себе такого друга, яким був Федько. Такі хлопці ніколи не зрадять, на них можна завжди покластися.