1.Вмираючи лілеї клонять до теплої голівки в'ялі, Запішіть речення, розставляючи розділові знаки при одиничному дієприслівнику та
діеприслівниковому звороті
1.Вмираючи лілеї клонять до теплої голівки в'ялі,
2.Зоря вклоняючись небу падала в комиші. 3. Чекає ратая паруючи чорнозем.
4. Над світом встане Україна розкривши очі молоді.
5.Спочиваючи бійці славну пісню співають.
6. Край балки проводжаючи потоки петрів батіг сміється синьооко,
Рідна земля. Хіба є щось дороще, блище, краще, ніж рідна земля? Тут ти робив перші свої кроки, пізнавав світ, знайомився з природою, з людьми. Тут ти вперше почув звуки материної мови й відчув себе людиною. На цій землі ти усвідомив, що належиш до великої спільноти людей, яка називається рідний народ, і що ти багато в чому подібний до них - своїх людей. Ти зрозумів, що вони все-таки скоріше поспівчувають тобі, прийдуть на до ніж хтось чужий. Адже нас об'єднує одна історія, одна мова, ті самі звичаї. Чи ти поїхав би колись за кордон, як би трапилась така нагода? Так! Хотів би побачити, як живуть інші люди, які в них міста, села, яка земля, яке небо…Мабуть в інших народів є чому повчитися. Але я нізащо не погодився б назавжди покинути Україну, хоч би як добре там не жилося, бо наша Україна таки найкраща в світі. Де є ще така гарна природа, такі розлогі родючі поля? Де ще є такий величний Дніпро, такі зелені карпати й мальовничий Крим?
Рідна земля... Хіба є щось дорожче, ближче, краще, ніж рідна земля? Тут ти робив перші свої кроки, пізнавав світ, знайомився з природою, з людьми. Тут ти вперше почув звуки материної мови й відчув себе людиною. На цій землі ти усвідомив, що належиш до великої спільноти людей, яка називається рідний народ, і що ти багато в чому подібний до них, своїх людей. Ти зрозумів, що вони все таки скоріше поспівчувають тобі, прийдуть на до ніж хтось чужий. Адже нас обєднують одна історія, одна мова, ті самі звичаї. Чи ти поїхав би колись за кордон, якби трапилась така нагода? Так! Хотів би побачити, як живуть інші люди, які в них міста села, яка земля, яке небо…Мабуть. в інших народів є чому повчитися. Але я, нізащо не погодився б назавжди покинути Україну, хоч би як добре там не жилося. Бо наша Україна, таки найкраща в світі. Де є ще така гарна природа, такі розлогі родючі поля? Де ще є такий величний Дніпро, такі зелені Карпати й мальовничий Крим? Нам треба тільки любити й працювати для неї, землі рідної.
Объяснение: