1 Яка роль мовленні відокремлених членів речення? 2. Які члени речення можуть відокремлюватись? 3 Як виділяють відокремлені члени речення в усному мовленні? 4. Якими розділовими знаками відділяють відокремлені члени речення на письмі? 5. Які бувають відокремлені члени речення за будовою? Наведіть прикла- ди речень із непоширеними й поширеними відокремленими членами речення. 6. Чи завжди відокремлюють поширені означення, виражені дієприкмет- никовим зворотом? Поясніть. Наведіть приклади. 7. Чи обов'язково відокремлюють виражені прикметниками означення, що стоять після означуваного слова-іменника? Що робить таке відокрем- лення обов'язковим? Наведіть приклад. 8. Розкажіть про відокремлення прикладок. Наведіть приклади. 9. Чим найчастіше бувають виражені відокремлені обставини? Наведіт приклади. 10. Якими словами приєднуються до речення відокремлені додатки? Наведіть приклади. 11. Для чого слугують уточнювальні члени речення? Які члени речення бувають уточнювальними найчастіше? Наведіть приклад.
Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати.
У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь.
На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".