1. З якої історичної пісні ці рядки?
Лине гомін, лине гомін
По степу німому -
Вертаються козаченьки
Із бою додому.
а) «Чи не той то Хміль»; б) «Та ой як крикнув же та козак Сіркою;
в) «Максим козак Залізняк»; г) «Ой Морозе, Морозенку».
2. Народний месник Устим Кармалюк (пісня «За Сибіром сонце сходить») бореться проти:
а) панів; б) ляхів; в) турків; г) татар.
3. Де поставили татари Морозенка, щоб він бачив «свою Вкраїну» ?
а) На Чернечій горі; б) на Савур-могилі;
в) на Аскольдовій могилі; г) на Чорній могилі.
4. Авторство якої з названих пісень приписують Марусі Чурай?
а) «Ой Морозе, Морозенку»; б) «Чи не той то Хміль»;
в) «Засвіт встали козаченьки»; г) «Зажурилась Україна».
5. Скільки років козаки перебували у турецькій неволі (дума «Маруся Богуславка»)?
а) 30; б) 25; в) 20; г) 15.
6. У якому році вийшла друком перша поетична збірка Т. Шевченка?
а) 1834 р.; б) 1838 р.; в) 1840 p.; г) 1843 p.
7. З якого твору ці рядки?
Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину.
а) «Мені однаково...»; б) "Думи мої, думи мої...";
в) «Минають дні, минають ночі...»; г) «Ой три шляхи широкії...».
8. З якого твору Лесі Українки ці рядки?
Лунали б тоді мої мрії
І щастя моє таємне,
Ясніші, ніж зорі яснії,
Гучніші, ніж море гучне.
а) «Хотіла б я піснею стати...»; б) «Ви щасливі, пречистії зорі...»;
в) «Давня весна»; г) «Давня казка».
9. Визначте віршовий розмір фрагмента поезії.
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?
10. Як відреагував Калитка, побачивши, що робітник у святу Неділю взяв окраєць хліба (І. Карпенко-Карий «Сто тисяч»)?
а) Залишив без їжі; б) звільнив;
в) наказав віднести хліб; г) запропонував погодувати.
11. Укажіть, який із творів І. Малковича присвячений мові:
а) «З янголом на печі»; б) «Музика, що пішла»;
в) «Свічечка букви Ї»; г) «За Укажіть, хто були предки коня Шептала (за твором В. Дрозда «Білий кінь Шептало»):
а) козацькі коні; б) циркові коні;
в) дикі степові коні; г) князівські коні.
Достатній рівень
13. Установіть відповідність між висловом і героєм, якому цей вислів належить.
а) «Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть»;
б) «Поживишся скибкою, як собака мухою»;
в) «Чи чуєш, Мотре, вже й хліб крадуть, скоро самим нічого буде їсти»;
г) «Вони не охочі гулять, хіба хто могорича поставив, а на свої не будуть пить. Від своєї, кажуть, у грудях пече».
1) Парасці;
2) Роману Калитці;
3) Герасиму Калитці;
4) Климові.
14. З’ясуйте, про які часи йдеться у повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною»?
15. Визначте віршовий розмір уривка поезії В. Сосюри «Любіть Україну».
Любіть Україну, як сонце, любіть,
Як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
Високий рівень
16. Виконайте одне із завдань.
а) Продовжіть історію Остапа і Соломії (повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною»), уявивши, що Соломія не загинула.
б) Доведіть або с думку: «Вміння зберігати власну індивідуальність – важлива риса характеру людини» (за творами В. Дрозда).
в) Напишіть твір -роздум "Дитячі проблеми в дорослому житті" ( за твором В. Чемериса "Вітька+Галя")
Федько - головний герой оповідання Володимира Винниченка. Він був хлопцем-розбишакою, яких часто можна зустріти у наших дворах. Його батьки були бідними. Часто підкреслювали, що і Федько "мужичиня". Просили, щоб не водився з Толиком - сином господаря, у котрих вони винаймали квартиру.
Федько виділявся серед ровесників неабиякою силою, був задиракою та полюбляв битися, адже завжди виходив переможцем. І одівався відповідно: «картуз набакир,... чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають» та ходив «руки в кишені,..., не поспішає, ... навіть груди підставляє, так наче йому тільки того й хочеться, щоб його вдарили каменем».
На початку твору не хочеться схвалювати Федька, адже він часто ображає своїх друзів. Але згодом читач розуміє, що перше враження неточне. Федько добрий, адже віддає змія і свої нитки. Він вигадливий, повний енергії і сили, сміливий та спритний. Сусідських хлопцям цікаво з ним. З кожної наступної сторінки починаєш захоплюватися Федьком, його правдивістю та відданістю друзям. Хоч хлопець часто спокушає до бешкетних витівок господарського сина Толика, але терпляче зносить покарання, «за ремінь не сердиться, ... розуміє, що так і треба». Перейти річку по кризі намірився Федько. Всі друзі із захопленням і переживанням гали за витівкою. Вони вірили в нього, бо були переконані у його спритності, передбачливості та сміливості. Те, що тільки один Федько кинувся на порятунок Толі, свідчить про товариськість, співчуття, героїзм героя.
Трагічний випадок на річці показав усім справжнього Федька – надійного друга та відважного рятівника.
Життя не стоїть на місці, воно швидко змінюється, удосконалюється. Здавалося б, нові надбання науки і техніки, нові культурні та політичні процеси, нові задачі та напрямки розвитку мали б остаточно відокремити наш час від минулих століть, поховати те, що було, під попелом літ. Однак насправді минуле ніколи не загине, не порине у забуття, бо у кожного народу, у кожної країни є дуже цінне, що ніколи не зміниться, не зникне культура, традиції, звича б мислення та життя. Це міст, який з'єднує наше минуле та наше майбутнє. Традиції та звичаї змінюються з часом, набуваючи нових, сучасних рис, позбавляючись забобонів і застарілих деталей. Але наша культура була і залишається індивідуальною, особливою, не схожою на культуру інших народів та країн.