1.Забіліли сніги навколо Києва, загуляли хуртовини. 2. Знову ледве мріють лебеді у полі, а навколо білий холод і зима . 3. Десь зовсім поруч стукнув кулемет . 4. Захотілося Якову, щоб поруч нього була мати. 5. Коли до тебе прилечу, засяє в сонці все навкруг. 6. Хо сидить серед галяви, а навкруги його панує мертва, прикра тиша.
Ось і підходить подорож золотокосої красуні до кінця.
Уже не гріє сонце, воно лише регає за нами з сірого і похмурого неба. І коли востаннє воно було блакитним? Уже й не згадаєш...
Ідеш по вулиці і якось пусто на душі.. Останні листочки безжалісно зриває вітер з голих почорнілих дерев. Тремтить від холоду осика.. Один могутній дуб ще не спішить скидати багате убрання. Жовта,коричнева та де-де зеленкувата трава все ще пробивається під листям. Не хоче здаватися.
І навіть у лісі уже не так затишно як колись.
Руді білки стараються награтися з промінням. Повідлітали птахи. Тихо. Тільки іноді можна почути спів ,непокивнувших рідний край, горобців та синиць.
Завмерла природа. Готується вона до нового часу, нових відчуттів.