1) записати подані речення, розкривши дужки;
2) визначити непохідні і похідні прийменники (біля них у дужках записати: з яким відмінком іменника чи займенника вживаються, від якої частини мови утворені, які за будовою).
Зразок:
Десь за селом, на ( непохід., М.в гонах далеких, гасло сонце.

1. Зо два десятки хат тулилися (в)здовж (не)широкої вулички.
2. Шле день (у)слід хмаркам патлатим проміння сонця з верховин.
3. До(в)кола грядок гордовито походжав півень, водячи за собою курячу ватагу.
4. (Оба)біч шляху на чорних полях рівно тягнулися ще (не)заплескані дощами сліди борін.
5. я вже й (не)сподівався, що мене викличуть до дошки (на)(при)кінці уроку.
Комментарии

Складений дієслівний присудок вжито в реченні

   d. Увечері танки почали стріляти ракетами в лісі. (Стельмах)

Тире між підметом і присудком не ставиться в реченні  

   c. Він запеклий мисливець (Ю. Збанацький)

Через дефіс пишуться всі прикладки в рядку

   b. сон/трава, Десна/ріка, письменник/реаліст

Неузгоджене означення вжито у реченні

   c. Скеля праворуч була величезною.

Непрямий додаток вжито у реченні

   c. У Малинки очі блищали. (М. Коцюбинський)

Порівняльний зворот не виділяється комами в реченні

   a. Дощ ллє як із відра.

Мати... Скільки приємних спогадів пов'язано з цим словом, скільки можливого і неможливого зробила ця жінка для нас. Хіба хтось може бути ближчим за неї? Руки та обличчя жінки-матері — це те, що завжди заспокоїть, підтримає, збереже від будь-якого зла. Мати-Берегиня завжди поруч із нами.

Мама — найрідніша і найдорожча у цілому світі людина, і все в дитині — від матері. Це вона вчила нас вимовляти перші слова, посміхатися до людей, говорити з ними ввічливо, з любов'ю. Вона нас вчила бути дорослими. І пізнаючи закони життя, саме від матері ми перейняли наймудрішу науку — любити людей. Бо лише з любові народжується прекрасне. Мати вчила нас поважати друзів, бути вірними їм і у радощах, і у горі. Вірність — це почуття, яке теж виховала у нас ненька: вірність матері, вірність друзям, вірність батьківщині...