1.Запишіть прислівники і прислівникові сполучення, поясніть правопис. Примітка. У разі потреби користуйтеся „Орфографічним словником” та „Українським правописом”. З/на/двору, без/вісти, в/низу, за/разом, на/зустріч, над/вечір, на/про/весні, за/очі, з/віку, босо/ніж, що/місяця, на/початку, на/пере/бій, при/все/людно, с/під/лоба, на/взнак, в/одно/час, до/діла, за/для, на/щастя, темно/темно, віч/на/віч, день/за/днем, куди/небудь, будь/де, де/коли, аби/де, ні/коли, ні/як, на/відмінно, до/крихти, один/в/один, по/господар­ськи, по/сусідськи, на/диво, на/відріз, иа/приклад, на/показ, стрім/голов, на/самперед, тим/часово, на/впростець, не/вдогад, не/гадано, не/дарма, не/цілком, не/зовсім, ні/трохи, ні/звідки, не/дуже.

Не люблю сидіти у вільний час удома. У вихідні намагаюся хоч трохи помандрувати. Звичайно, мені ще не дозволяють їздити кудись далеко без дорослих. Але до бабусі в село електричкою  їжджу вже й сам. Усе потрібне в дорогу  готую ще звечора. І ось настає субота. Встаю о п'ятій ранку і їду першою електричкою. І вже о восьмій годині  підходжу до бабусиного обійстя. За сніданком  з нею погомонимо (люблю це бабусине слово!), обговоримо новини, хоча и й спілкуємося мало не щодня телефоном. Мине година-дві, і  зустрінуся з друзями. Домовимося з ними піти наступного дня ще вдосвіта по гриби в ліс чи порибалити на річку. Там, ясна річ, не обійдеться без пригод. А поки що  допомагаю бабусі поратися по господарству. Щастя, що навчився щось путнє робити.

Мишко — мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. На вигляд він звичайний хлопець, яких багато в нашій школі і в нашому класі. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя. Мене завжди дивує, що у вересні після сонячного літа волосся у Мишка стало ще світлішим, а обличчя — ще смуглявішим. Я не можу зрозуміти, якого кольору очі у мого друга. Мені здається, що вони чомусь постійно змінюють свій колір. Колір очей Мишка залежить від його настрою. Коли він бачить якусь несправедливість, очі стають темно-сірими, а погляд спалахує гнівом. Коли йому весело, очі стають синіми, як маленькі озерця, і наче посміхаються. А коли ми з Мишком у сонячний день гуляємо на вулиці, то його очі стають блакитними, як високе безхмарне небо над нами. 

Мій друг любить спорт. Він швидко бігає, високо стрибає. Але найбільше йому подобаються спортивні ігри, змагання, естафети. Спорт зробив Мишка сильним, спритним, витривалим. Саме тому він не боїться фізичної роботи і з задоволенням допомагає дорослим. 

Він чесний і доброзичливий хлопець. Мені з ним цікаво і весело. Я дуже пишаюсь, що в мене є такий друг.