1. Займенники я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони є
а) Вказівними б) Означальними в) Особовими
2. Якими членами речення є займенники у реченні Чи знаємо ми наші обряди?
а) Підмет і означення б) Підмет і додаток в) Підмет і обставина
3. Форми називного відмінка не має займенник
а) Хтось б) Себе в) Хтозна- який
4. Займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки є відносними, коли вони
а) Вживаються для утворення питальних речень
б) Вживаються для зв'язку частин складного речення
в) Вказують на відношення до діючої особи
5. Вкажіть складне речення, частини якого зв'язані відносним займенником
а) Так по зимі приходять весни, і по грозі сіяє день.
б) Дуже корисна відома всім велика синиця, що живе в Україні майже скрізь.
в) Дощ пройшов - і Київ зеленіє
6. Заперечні та неозначені займенники утворилися від
а) Особових займенників
б) Вказівних займенників
в) Питальних займенників
7. У реченні Ніщо не вічне на землі. займенник
а) Неозначений б) Заперечний в) Відносний
8. Через дефіс пишуться такі займенники
а) Хто(сь), (де)який, (аби)чий, котрий(сь)
б) (аби)що, (де)кого, котрого(сь), що(сь)
в) (казна)хто, (будь)кого, що(небудь), (хтозна)скільки
9. У реченні Своє гніздо ремез любить прикрашати казна-чим займенник
а) Заперечний б) Відносний в) Неозначений
10. Окремо з ні пишуться такі заперечні займенники
а) (ні)хто, (ні)чим, (ні) якому, (ні)кого
б) (ні)(про)(що), (ні)(перед)(чим), ( ні)(від)(чого)
в) (ні)чим, (ні)кому, (ні)якому, (ні)чийому
11. Укажіть рядок, у якому всі слова займенники
а) Він, все, вже, її, стільки
б) Його, скільки, хто, що
в) Свій, себе, куди, отой
12. У якому реченні вжито означальний займенник?
а) Ніяких змін ніде вони не запримітили.
б) На всьому вже відчувалося дихання осені.
в) І я згадала своє село.
У кожного народу є свої традиції. Їхня історія досягає в глибину століть, сполучає в собі подання про світ, відношення до релігії, ознаки побуту
В останні роки ми часто звертаємося до традицій, тому що усвідомлюємо себе частиною великого народу з найбагатшими досягненнями культури. Той, хто не знає свою культуру й чурается свого язика, не може з повагою ставитися й до культури інших народів
Усвідомлення своєї причетності до великого народу — є усвідомленням себе самого, усвідомленням своєї значимості вмире.
Моє перше знайомство з народними традиціями відбулося давно, коли я був ще дуже маленьким
Було мені років 5 — 6, коли я сам свідомо поніс вечерю до свого хрещеного. Тепер я знаю, що було це на Святвечір перед Різдвом. На вулиці вже стемніло, але ніхто не боявся темряви, дітей було дуже багато, хто ніс вечерю до родичів, а хто — колядував. Тоді я вперше почув колядки. Придя додому, намагався згадати почуте на вулиці, але не зміг. Моя прабаба розтлумачила мені й значення слів з почутої колядки, і самого обряду
Але самі повні враження про народні обряди я привіз із Львова. Разом з іншими учнями нашої школи два роки тому назад я побував на екскурсії в цьому стародавнім місті. Наша подорож була не тільки цікавим, але й пізнавальним, тому що ми не просто гали народні різдвяні обряди, але й приймали в них участь. Повернувшись додому, я навчив своїх друзів різдвяних пісень, почутих там, а в наступному році ми й самі ходили колядувати. Так що всі Святки пройшли незабутні. З тих пор я цікавлюся традиціями інших народів. Я із задоволенням читаю книжки, які містять свідчення про історію й культуру того або іншого народу, я порівнюю наші звичаї із традиціями інших регіонів України й інших слов’янських народів
Скільки обрядів довелося мені побачити. А скільки ще прийде побачити! Адже мир такий великий, життя так дивне, а традиції допомагають збагатити її.