1. Знайдіть речення з узгодженим означенням. а)Гірко й густо пахли коноплі (Є. Гуцало).
б)Березневі вітри за кілька днів вилизали в полях сніги (В. Грінчак).
в)Повітря було холодне і чисте (Є. Гуцало).
г)Ніч надійшла непомітно(Ю. Смолич).
2. У якому реченні узгоджене означення виражено дієприкметниковим
зворотом?
а) Скоро ранок зіпнеться на сині, розбурхані води (Є. Гуцало).
б)На зачерствілих, потрісканих долонях земля простягнула людиніщедрі
чаші врожаю (М. Стельмах).
в)Легенький попілець, підхоплений силою вогню, злітав догори та
розходився навколо (М. Коцюбинський).
г) Високі нескошені трави й хліба, не дочекавшись коси, виблискували під
сонцем (І. Цюпа).
3. Знайдіть речення з неузгодженим означенням.
а)Джерин садок заквітчався білим цвітом (І. Нечуй-Левицький).
б)Мрію пестив я свою пензлем, олівцем (М. Сингаївський).
в)У кожної людини обов'язково є якийсь хист, талант (О. Донченко).
г)В лісах чулася хода весни(М. Стельмах).
4. У якому реченні неузгоджене означення виражено присвійним
займенником?
а)Радість пробудженої землі бадьорила і хвилювала (А.Карплюк).
б)Гуркотом машин повнився степ (О. Гончар).
в)Над містом і його бухтами лежала якась дрімотна тиша (В. Кучер).
г)Повіяли теплі вітри і принесли на своїх крилах пісні пташок(М.
Коцюбинський).
5. У якому вжито виділено прикладку?
а)На берег Іссик-Кулю вийшов хлопчик (Н. Кащук).
б)Жителі Севастополя стояли вздовж вулиць, на терасах гори, кидаючи
бійцям квіти (В. Кучер).
в)Село Троянівка гніздиться в долині (Гр. Тютюнник).
г)Троянівка ще спала, хоч по деяких хатах уже світилося(Гр. Тютюнник).
6. Знайдіть речення з узгодженими означеннями (правильних відповідей
може бути більше, як одна).
а)Тихо-тихо шумлять-перешіптуються осокори (М. Стельмах).
б)Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий (Леся Українка).
в)Холодний вітер різкими голками впивався в обличчя (В. Андріюк).
г)Осінній холодок над спраглою землею шатро гаптоване широко розіп'яв
(М. Рильський).
7. У якому реченні узгоджене означення, виражено дієприкметниковим
зворотом, потрібно виділити комою?
а)Сполохані пострілами чайки злетіли в небо (І. Чендей).
б)Облиті полум'ям хмари рвано, кошлато звисали над смугою потемнілих
плавневих лісів (О. Гончар).
в)Омиті росами квітки розтулюють повіки (В. Сосюра).
г)Сади омиті музикою згадок ковтають пил міжселищних доріг (Л.
Костенко).
8. Знайдіть речення з виділеним неузгодженим означенням.
а) Одразу за парканом нашого двору починається велике узлісся (Б.
Антоненко-Давидович).
б)Раптом мигнула зміяста блискавка (Б. Антоненко-Давидович).
в)Сльози гарячими солоними струмками побігли по щоках дівчини(В.
Андріюк).
г) Вітер тихо гойдає засніжені квітами віти (К. Герасименко).
9. У якому реченні неузгоджене означення виражено неозначеною
формою дієслова?
а)Вода в річці сурмила срібно-срібно (В. Грабовський).
б)Іноді глибоку тишу порушує стукіт дятла(О. Донченко).
в)Настає час розставатись(О. Довженко).
г)Внизу простелилась сиза прохолода ночі(О. Гончар).
10. Прочитайте речення. Випишіть прикладки.
1.Вдяг ясен-князь кирею золоту, а дика рожа— буйнії корали (Леся
Українка).
2. Велике село Піски розляглося і вздовж, і вшир, і впоперек на рівній низині
(Панас Мирний). ( по )
11. Позначте у наведеному реченні головні та другорядні члени.
1.Дівоча рука слухняно взяла склянку з рідиною (Є. Гуцало). ( )
2. Люблю хати древлянського Полісся(Л Костенко). ( )
12. Спишіть речення. Виділіть у ньому неузгоджене означення.
Перебудуйте речення так, щоб неузгоджене означення стало узгодженим.
Попереду бовваніли вали Очакова (В. Малик). ( )
13. Прочитайте речення. Випишіть прикладки та означувані ними слова.
Прикладки підкресліть. Де потрібно, поставте дефіс або лапки.
1. І тополя шепче, горнеться до матері землі (А. Малишко).
2. В довгому Покрученому яру розкинулось село Семигори (І. Нечуй-
Левицький).
3. З її напівзруйнованого будинку в надмірну морозяну темряву залунав
вальс Дунайські хвилі (І. Ле). ( по 0, ів)
14. Складіть речення з неозначеною формою дієслова розповісти так,
щоб вона була:
б) означенням. ( )
1.
Г Цілий день лелеки тільки те й робили, що товклись на хаті.
2.
В Сором сказати, що нині фізкультура зовсім знищила балет.
3.
Г Нарешті лелеки обліпили хату так, що вона побіліла й зверху.
4.
Б Оте тукання костура нагадує дівчині, як падають яблука.
5.
Д Поле, зітхаючи вранці сивими кучматими туманами, думало, що пора готуватись до перших морозів.
6.
Д Моє життя стало зараз таке коротке, що я кроками можу змірять.
7.
Б Якось одного разу над Десною підслухав я вночі, на сіні лежачи й дивлячись на зорі, як після денної важкої праці коні розмовляли між собою, пасучись.
8.
А Явір прислухався, як поступово засинає навколо нього все: і всохлі полини, і смутний обрій, і ожереди віддалік.
Тема – розповідь про сумну долю козака, який поїхав на війну та загинув на чужині. Ідея – уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, патріотизму, засудження війни. Основна думка: народ завжди пам’ятатиме тих, хто загинув заради щастя, добробуту, миру на рідній землі. Образи: молодий козак; явір, калинонька, пташки. Композиція “Стоїть явір над водою” Поезія складається із семи строф по чотири рядки. Твір умовно поділяється на дві частини: страждання молодого козака напередодні від’їзду до Московщини та його загибель у боротьбі за свою милу Україну. Художні засоби “Стоїть явір над водою” Епітети: козак молоденький, кінь вороненький, високу могилу, червону калину, рідну Україну. Персоніфікація: «вода корінь миє», «пташки…приносити вісті». Метафори: «явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє», навіки покинув. Повтори: «Не …», «Ой…», «Звелів собі…», «Будуть…». Звертання: «Не хилися, явороньку…», «Не журися, козаченьку…». Риторичні оклики: «Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!» «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити Од родоньку вісти!» Зменшувально-пестливі слова: «явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «колисоньку», «родоньку».