1. Знайдіть складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним
Г. Дерево благають, щоб парості розпустило в їхнім біднім краї.
Б. Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі шторм утих.
В. Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків.
А. Якби мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто.
.
2. Знайдіть складнопідрядне речення
б) Обрій почала огортати все густіша і густіша темрява, і небо стало схожим на синьку, густо розведену в воді.
а) В таку добу під горою, біля того гаю, що чорніє над водою, щось біле блукає.
г) Крізь темну ніч шумів весняний дощ і в унісон із ним шуміли сосни.
в) Подихав свіжий вітерець; по ставку плигали маленькі хвильки і сріблом блищали на сонці.
.
3.11 Складне речення з підрядним обставинним міри і ступеня утвориться, якщо серед варіантів продовження речення вибрати
Ударив грім…
Б хоч негоди прогноз не обіцяв.
А коли сонце заховалося за хмару.
Г що аж шибки затряс лися в домі.
В так що птахи вмить розлетілися.
.
4. Укажіть складнопідрядне речення, у якому підрядне речення з’єднано з головним сполучним словом:
В А наше діло — все це прополоти, аби хоч крихту істини знайти.
А Здавна відомо, що заборонений плід найсолодший.
Б Минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє.
Г Доки людина не втратила здатності червоніти, вона ще людина.
.
5. Знайдіть речення, в якому підрядна частина перед головною
б) Де обрії гойдалися вітрами, осінній ранок барви розливав.
г) Найбільш суворим і об’єктивним суддею, чий вирок вирішує долю будь–якої теорії, є всесильний час.
а) Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.
в) Мені ввижається, що з тих іскорок встають водограї.
.
6. Виділіть складнопідрядне речення з підрядним обставинним наслідковим
А. Молоді, чорняві скрипалі позакидали назад голови, так що на них ледве держались шапки.
В. Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила арфу золоту.
Г. Коли Соломія примостилася на плоті, Остап одіпхнув його од берега й тоді скочив.
Б. Мене одразу ж потягло наперед, бо позаду, за головами дорослих, нічого не було видно.
.
7. Схема речення Коли до тебе прилечу, засяє в сонці все навкруг, як після теплого дощу в росі важкій зелений луг.
а) [ ], (коли…), (як…);
г) (Коли…), [ ], (як…).
б) [ ], (як…), (коли…);
в) [, (коли…), (як…), ];
.
8. Знайдіть речення з підрядним допустовим
б) Якщо ви любите пісні, за у гості птаство.
а) Туман низинний пливе кошлатий, щоб на озимих заночувати.
г) Між двома вікнами, що дивилися великими шибками на вулицю, біліла береза.
в) Хоч була рання весна, але надворі було вже гаряче.
.
9 Укажіть складнопідрядне речення з підрядним порівняльним. Розділові знаки пропущено
В. Іванова хата виповнилася сміхом та піснею як гай навесні наповнюється пташиним співом.
Б. У дівчини після тих слів неначе крила виросли.
А. Стежина неначе лоза виноградна пнеться по білій стіні дороги.
Г. Вискочив як Пилип з конопель.
.
10. Знайдіть речення з підрядним причини
г) Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бро­дять мої думи і пісні мої.
б) І не треба нести мені квітку надії, бо давно уже ти увійшла в мої мрії.
в) Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче.
а) На дні повільно хмари темно-сині повзуть, немов підводні кораблі.

оповідь, що пояснює походження певних елементів світобудови чи світу загалом через емоційно-чуттєві о́брази. Міф є основою різних релігійних систем, фольклорних традицій, художньої творчості. Окремі міфи, які складають певну систему, утворюють міфологію того чи іншого народу, культури, соціальної групи, яка лежить в основі характерного їм світогляду.

Міфи характерні як для первісних народів, що перебували або перебувають на стадії дораціонального, дофілософського та дорелігійного мислення, так і сучасної людини. Стосовно сучасних проявів міфів та їх наслідувань вживаються терміни «неоміф» або «псевдоміф». У новітніх дослідженнях міф часто розглядається як альтернатива науковому мисленню і невід'ємна складова сучасної культури[2].

Объяснение:

Жанрові особливості

Хоча думи визначаються як ліро-епічний жанр, але в них переважає епічний елемент. Про це свідчать чітка побудова сюжету, фабульність, оповідний характер опису подій, який, як правило, ведеться у хронологічній послідовності. Проте розповідь майже завжди подається у ліричному освітленні, яке виявляють широкі авторські відступи, пейзажні замальовки, проникнення у внутрішній світ героїв, оспівування їхніх почуттів та переживань.

На думку Г. Нудьги, «на відміну від плавності і широти розповіді гомерівського епосу в думах наявний сильний ліризм, який разом з драматизмом викладу дуже зворушує слухача. В цьому відношенні думи близькі до балад і деякий час європейські вчені так і називали їх українськими баладами. Однак своєрідна, надто оригінальна, тільки думам притаманна віршована форма, неповторний стиль, їх поетика виключають подібне ототожнення».[3].

Думи відзначаються стрункою, відшліфованою упродовж століть своєрідною поетичною формою, відмінною від усіх інших віршових форм українського фольклору. Неподібність дум до інших жанрів визначається передусім манерою виконання. Виконувались думи речитативом, що було своєрідною формою декламації в урочистому, піднесеному стилі. Драматизм виконання підсилювався музичним супроводом — грою на кобзі (рідше бандурі чи лірі). Віршовою і музичною формою думи репрезентують вищу стадію речитативного стилю, розвиненого раніше в голосіннях. Довгі рецитації дум наявні в пливкій, мінливій формі. Тому дуже важко (або й неможливо) вивчити їх напам'ять дослівно. На думку дослідників, кожен кобзар переймав від свого вчителя зразок рецитації (речитативного виконання) лише в загальних рисах, а тоді витворював свій варіант мелодії, під який виконував усі думи свого репертуару. Тобто досить гнучка та вільна щодо словесного та музичного вираження дума ніби завжди народжується заново, імпровізується. Жоден наступний варіант думи, навіть якщо вона виконується одним і тим самим виконавцем, не є тотожним з попереднім: у ході відтворення одні елементи мимоволі опускаються, інші додаються, тому думи належать до найбільш імпровізаційних видів фольклору.

+Думи про героїчну боротьбу українського народу проти шляхетсько-польського поневолення:«Дума про Самійла Кішку», «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі», «Буря на Чорному морі», «Дума про козака Голоту» чи «Козак-нетяга»,

Объяснение:

Козак» - (множ. «Козаки») – не нашого, а тюркського походження, що означає сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець той, що йде попереду.

В турецькій мові слово «козак» означає вільна, незалежна людина. Слово «козак» сприймається до синоніма «лицар», нежонаті, войовничі люди, саме вони називалися товариством або лицарством.

Член самоврядних військових громад, які існували на теренах українського «Дикого поля» в кінці XVI ст., в районі течій Дону та Дніпра, на межі мусульманського і християнського світів.

Головною діяльністю козаків був захист українських земель від татар, та охорона кордонів. Є і інші варінти походження слова «козак» - етимологічно його пов’язують із словом «косак» - той, який носить оселедець, косу.

Також козаків називали ще бродниками тому, що постійно мандрували (бродили) в диких степах, зокрема у Запоріжжі. Цікаво, що для козаків і бродників мала велике значення погода в Запорожье через застосування темряви, вітру, бездоріжжі, дощу і хмар в обороні від ворогів, тобто вони вміли використовувати природні фактори дуже вдало.