(1) зранку небо було біле й сухе, залите сонцем, і глянути вгору не можна було - сліпило очі від блиску. (2) мені здавалося, хтось узяв та й накрив наш стен сліпучо- яскраним ковпаком з емалі. (3) трава, дерева, хапи - усе наче завмерло на сонці, усе никло додолу, прибите сірим тухким пилом, усе важко стомлено до чогось прислухалося. (4) і от воно почалося: стало темно й моторошно на вулиці, півсела закрило хмарою, зірвався вітер і дмухнув у лице дощовою вопкістю 6. складними безсполучниковими всі речення кріма першого б другого в третього г четвертого 7. безсполучниковим з однорідними частинами є речення а перше б друго в трете г четверте 8. складним із різними зв язку є речення а перше б друге в трете г четверте 9. замість коми треба поставити двокрапку в реченні а перше б друге в трете г четверте

                                      "твір на тему “моє рідне село”

моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. зветься воно василівкою, на честь хлібороба василя, який першим поставив тут хату.

той василь дуже вдало вибрав місце для оселі. опис місцевості села я почну з опису річки. вона тиха, заросла комишем. річка протікає відразу а околицею нашого села. там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.

а далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. зі степом стикаються рівні зелені поля. тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.

на схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. він має штучне походження. його вирили десь сімдесят років тому. саме сюди селяни ходят та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.

ще на річці водяться видри, білі чаплі, навіть хижі ласки. в степу можна зненацька наполохати зайця або ховрашка. а одного разу, коли зима була холодна, люди бачили просто за околицею села старого сірого вовка.

але наше село цивілізоване. в ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “жабівкою”. у нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. до нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.

більшість селян живе у садибах. вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. проте біля сільради є кілька двоповерхових будинків з квартирами.

коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. а потім повернуся до рідного села, бо мені до вподоби жити серед природи.

Павлик — головний герой оповідання   спиридона черкасенка,  душевно красивий і щедрий хлопчик. павлик — горбатий хлопчик,  син шахтарської вдови та онук діда антипа.  в нього немає батька, він ласкавий, уважний до    людей і природи. під впливом материних казок формується його лагідний характер, а каліцтво робить уважним до чужого горя. так, побачивши, як хлопці знаходять пташині гнізда,    павлик знищує хлопчачі позначки пташиних, рятуючи цим не одне пташеня… хлопці за це б’ють павлика, знущаються над ним. його жаліють мати, дідусь. спільну мову хлопчик знаходить з дівчатками, з якими часто бавиться.    опис павлика: «невеличка рідковолоса голівка його майже ховалася за горбом», «журні сині очі», «худі, гострі коліна» риси характеру павлика: а) добрий; б) поважає дорослих (матір, діда); в) любить природу; г) ввічливий; д) щирий у стосунках з оточуючими; е) терпимість до образ з боку хлопців; ж) співчутливість до страждань інших (зайчик…); з) чуйний; г) «лагідний, сумирний» (с. черкасенко про героя); к) фантазер; л) духовно багатий.

джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua