10 ! 1) правила правопису частки порушено в реченні 1. ти б не хотів, щоб день уже скінчився? 2. на те й лихо, щоб з ним битись. 3. степаночку, голубчику, чого-бо ти не плачеш? 4. і знову думать заходивсь про те ж таки, що й вчора. 5. отаке то на сім світі роблять людям люди. 2) укажіть рядок, у якому всі частки треба писати окремо 1. не/доля вирішує – людина творить, не через не/бажання він це зробив, не/вміння голову сушить, не/стямний біль 2. не/спростовані факти, не/дочував моїх слів, не/здужає мій син, не/покоїться мати про дитя 3. не/похитні бажання людей, не/нависть засліплює очі, ще не/випитий чай, не/зчутися у мріях 4. ні/до/чого не/здатна людина, нітрохи не/цікава лекція, далеко не/досконалий твір, зовсім не/великі обов’язки 5. аж ніяк не/приємні спогади, не/закінчена ніким справа, не/з’ясовані питання, не/ржавіюча сталь 3) усі слова з часткою не треба писати разом у рядку виберіть одну відповідь: 1. не/волити людей, не/захищена від людей тваринка, не/грамотна людина 2. не/здійснене бажання, ще не/розгаданий кросворд, не/привітно дивитися 3. плани не/здійснені, не/прогріта сонцем земля, не/заплетена коса 4. не/цікава книжка, не/прочитана газета, не/слухати батьків 5. не/дочувати змалку, ніким не/политі квіти, не/дороблена справа
Зима у Карпатах.
Природа Карпат завжди милує своєю надзвичайною красою. Зимою тут просто чарівно: такі відкриваються краєвиди перед очима, що іноді стає просто моторошно. Здається - ні, так не буває, це занадто прекрасно, щоб бути правдою. Але все це насправді існує: велич суворих стрімких вершин, покритих патлатими кучугурами найбілішого в світі снігу; гірлянди кришталевих бурульок, що подекуди звисають з-під стріх; у білі кожушинки вдягнуті сосни, буки і смереки... І над усім цим наче легесенький тополиний пух сиплеться, сиплеться, аж кінця йому немає, небесний серпанок. Немов лебедина зграя спустилася на наше обійстя, закрила собою і небо, і землю, і полонину, і ту віддалену колибу, де ми знайшли собі прихисток на час снігопаду. Ось високо на видноколі вже з"явилося блакитне віконце - і сонце, яскравіше за яке, мабуть, я ще не бачив, засяяло, засліпило очі.
Карпати, сніги, нечувана далечінь, тиша, височина - ви священні!
Стиль мовлення - художній. Тип - опис.
Зима, білі сніги, метуть хурделиці, січе пороша, від морозу лунко тріс кається лід на річці. Де забарилась весна, чому не квапиться в рідні краї? Та ось повернулась із вирію весна, а з нею повернулися додому воронки. Випустила весна з-під снігу квапливі струмки; весело задзюркотіли вони по землі, наче заспівали весняних пісень. Сонце, ніби художник, розмалювало всю землю яскравими пейзажами. Мене поцілував теплий промінь, моє обличчя прикрасили руді веснянки.