10 клас. Контрольна робота №5. Іменник. Прикметник. Займенник. Числівник. Тест. І варіант
1.Усі слова є іменниками в рядку
А праця, десятка, керування, лінощі, геройство В пісня, робота, тінь, менеджер, сто, оглядини
Б метал, заводчанин, позмінно, кіно, пташеня Г учень, любов, любити, мама, зірочка, день
2.Лише форму множини мають усі іменники рядка
А молодь, свати, дивізія, діти, народ, колектив В обжинки, дріжджі, запіканки, Карпати, роки
Б двері, штани, канікули, оглядини, жнива, ворота Г гроші, меблі, Бровари, Альпи, двері, подарунки
3.Правильно утворені всі імена по батькові в рядку
А Юрійович, Сергіївна, Валерієвич, Арсенійович В В’ячеславівна, Львівна, Кузьмич, Євгенович
Б Геннадійович, Святославович, Ігоревна, Ілліч Г Іванівна, Олегович, Іллінічна, Генріховна
4.Усі прикметники є відносними в рядку
А лікарський, батькова, голосний, мовознавчий В запашний, мудрий, сьогоднішній, ринковий
Б шкіряний, сибірський, промисловий, сніжний Г любовний, переконаний, судовий, юний
5.Суфікс –зьк- матимуть прикметники, утворені від іменників рядка
А француз, Буг, Збараж, Водолага, Париж В Петербург, таджик, Україна, латиш, Охтирка
Б козак, Маріуполь, Миколаїв, Острог, Луцьк Г Харків, Суми, учень, узбек, товариш
6.Правильно утворено всі форми ступенів порівняння прикметників у рядку
А високий – вишчий - найвишчий В дорогий – дорощий - найдорощий
Б низький – нищий – найнищий Г дужий – дужчий - найдужчий
7. Усі прикметники пишуться через дефіс у рядку
А всесвітньо/історичний, п’ятнадцяти/процентний В лексико/граматичний, жовто/зелений
Б мало/вживаний, сивобородий, ясно/чолий Г громадсько/політичний, життє/дайний
8. Потребує редагування речення
А Колись на ньому плавали чудові білі лебеді. В На нім лікарі ніби проводили експеримент.
Б На сьогоднішньому святі йому не було місця. Г Дівчина відповіла приязно на його посмішку.
9. Займенниками є всі слова у рядку
А тобі, мною, по-твоєму, кілька, якось, ніби В бозна-хто, декотрого, деінде, кожний, я, ось, ми
Б скільки, свій, що, ніщо, дехто, казна-кому Г аніякий, нікудишній, цей-таки, ти, своє, наші
10. У реченні «У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим» не виступає означенням займенник
А нашім Б тая В своїм Г нічого
11. Усі числівники є кількісними в рядку В три цілих сім четвертих, півтораста, четвертий, сім
А четверо, дві третіх, двохтисячний, кілька Г сімнадцятий, дев’ятий, мільйонний, вісімсотий
Б вісім, дванадцятеро, п’ятсот, трильйон, сорок
12. Одним словом пишуться числівники рядка
А двісті/сьомий, пятсот/тисячний, шести/сотий, вісім/десятий
Б чотирьох/сотий, дво/мільйонний, триста/третій, вісімсот/десятий
В п’яти/сотий, дванадцяти/тисячний, семи/мільйонний, три/мільярдний
Г дев’яти/сотий, десяти/тисячний, пяти/мільйонний, шістсот/десятий
13. Правильно утворена відмінкова форма числівника в рядку
А двомастами шістдесятьма вісьма службовцями В трьомстам п’ятидесяти дев’яти студентам
Б восьмастами тридцятьма чотирма пацієнтами Г п’ятиста сімдесяти чотирьох нерезидентів
14. Граматично правильна відповідь на питання «Котра година?» в рядку
А за чверть одинадцять Б пів дванадцятої В двадцять на сьому Г двадцята по трьох
15. Висловіть власну думку на тему: «Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання…» Б. Д. Антоненко - Давидович
Нежить, ненависть, немічний, неактивний, негаразд, неабиякий, неблагонадійний, не можна, немає, не боязкий, невидимість, не вперше, не впізнаний, недобрати, недозрілий, не впору, не догодувати, не дружній, недоречі,не ласка, не людяний, не сестрин, не моя, неспокій, незайнятий справами, недосушити, недоробляти, не до ладу, непогода, недобирати, неволити, не вимушений, не абихто, немовби, незваний, не зясоване досі питання, не там, не легко, недогартований, недоліт, недосипати, не забутий усіма вчинок, не дорослий, не дорого, недорого, негусто, нейти, недовиконати, незчутися, невпорядкований, не краще.
Объяснение:
Бібліотека Ярослава Мудрого — за літописними свідченнями, перша бібліотека Київської Русі, що розташовувалася на території Софійського Собору в Києві.
Час заснування бібліотеки невідомий. У «Повісті минулих літ» про неї згадується під 1037 роком. Віддаючи належне Ярославу Мудрому, літописець після розповіді про користь книг, які — «суть реки напояющие вселенную», говорить, що «Ярославъ же сей, якоже рекохом, любил бе книги, много написав и положи в святей Софии церкви».
Це єдина згадка в літописних джерелах про першу бібліотеку Київської Русі. Подальша її доля невідома. Мало відомостей і про первинне місце розташування книгозбірні й книгописної майстерні при ній, а також про кількісний і якісний склад її фонду.
Щодо книжок бібліотеки, літопис наголошує на винятково церковному їх спрямуванні. Очевидно, більшість із них справді були церковними, адже потреба в них диктувалася поширенням на Русі християнства. Одначе поряд з церковними перекладалися, очевидно, й книжки, що містили відомості зі світової історії, географії, астрономії, філософські та юридичні трактати, публіцистичні твори. Саме вони послужили основою для перетворювання Софії Київської на центр літописання і передової думки.
У Софії Київській було укладено перший літописний звід 1037-39 років, написано і проголошено знамените «Слово про Закон і Благодать» київського митрополита Іларіона, створено «Ізборник Святослава», написано «Послання до Смоленського пресвітера Фоми» київського митрополита Климента Смолятича. Знайомство з творами Іларіона і Климента Смолятича переконує в тому, що їм були відомі основні положення філософських вчень Платона, Арістотеля та інших філософів давніх часів.
Є підстави стверджувати, що бібліотека Софії Київської і книгописна майстерня, заклали основу бібліотеки Києво-Печерського монастиря, а також бібліотек інших великих міст Київської Русі. За підрахунками фахівців, книгозбірня Софійського собору налічувала понад 950 томів.
З приводу подальшої долі бібліотеки думки дослідників розділилися. Одні вважають, що частина її книг напередодні монголо-татарської навали розійшлася по бібліотеках різних соборів і монастирів, а решта загинула 1240 року при спаленні Києва. Інші сподіваються, що книги вдалося сховати десь у київських, а то навіть і прикиївських підземеллях. На думку відомого російського дослідника-книгознавця М. Розова, сліди бібліотеки Ярослава треба шукати в «Ізборнику Святослава», а також у 20 інших давньоруських рукописах, які зберігаються в Санкт-Петербурзі в Російській національній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна. Можливо, якісь книжки із Софії були переміщені в Києво-Печерський монастир. Павло Алеппський 1653 року писав, що в Києво-Печерському монастирі є прекрасне книгосховище з безліччю дорогих книг, у тому числі й пергаментних, яким не менше 500 років.
Проте бібліотека згоріла 1718 року, і визначити, які книжки із Софійського собору були в ній, вже неможливо.