10. Після речення треба поставити тире, якщо серед варіантів його продовження вибрати
А подуває легкий вітерець.
Б у небі жодної хмаринки.
В море виграє хвилями.
Г вечір доволі холодний.
Д сади буяють ароматами.
11. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено)
А Весна іде красу несе.
Б Я знаю мова мамина свята.
В Боятися вовків у ліс не ходити.
Г Не штука ганьбити штука ліпше зробити.
Д Будеш сіяти з сумом вродить печаль.
12. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено)
А Закрався вечір одшуміла праця.
Б Дощ упав на трави оживуть отави.
В Я знову вгадую приїдеш ти чи ні?
Г Світило сонце парувала земля.
Д Зрубав дерево посади два.
13. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено)
А Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель.
В На зеленій траві біті чайки сидять білі свічі юрять на тарелях латать.
В Людство не усвідомить себе як єдине ціле, не буде йому добра.
Г Ще сонячні промені сидять досвітні огні вже горять.
Д Небо скоро затяглося хмарами стало мрячити.
14. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено)
А Хмара грізно суне за Бориспіль темна тиша опада в лиман.
В Здасться чую лопають каштани жовто-зелену викидають брость.
В Править хтось малим човенцем в’ється стежечка злотиста.
Г Не русалонька блукає то дівчина ходить.
Д Зайде сонце Катерина по садочку ходить.
15. Після речення треба поставити двокрапку, якщо серед варіантів його продовження вибрати
А стало чути навіть політ бджоли.
Б навіть дерева стоять безшелесно.
В пролунав дзвоник на урок.
Г усе навколо принишкло.
Д навколо запанувала дзвінка тиша.
16. Складним із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком є речення
А Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє.
Б Плачуть дощі в снігах, просять вітри спочину і розбивають в прах зоряну павутину.
В Ранок був безвітряний, тихо пролітала негуста пороша, садок ніби відпочивав.
Г Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрець торкнувся вересневий.
Д Планета сива над віками крутиться, минають дні, і пахне сіножать.
17. Складним із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком є речення
А Небо прорізали вогняні стріли, ударив грім, на пильних дорогах знявся вихор.
Б І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті.
В Не щебече соловейко в лузі над водою, не співає чорнобрива, стоя під вербою.
Г Скрізь, де пройшов дощ, свіжо — нарешті дочекалися прохолоди й поживи землі.
Д Кажуть люди: пальцем торкнеш ластів’яче гніздо — птиця одразу покине ваш двір.
18. Складним із підрядним і сурядним зв’язком є речення
А На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли.
Б Коли тебе в саду стрічаю, сад квітне знову і цілий світ пісні вплітає в твою розмову.
В Тим часом обважнілі садки півдня осипались абрикосами,
земля вже ними була встелена, що й ніде ступити.
Г Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, і вишні чорноокі стоять до холодів.
Д Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним.
ответ: живучи серед козаків , іван підкова видавав себе за брата молдавського господаря іоана iii воде хороброго , який очолював національно -визвольний рух і убитого турками. є версія , що він проїзходіт з роду баторі , втік до козаків , рятуючись від сімейних інтриг. коли чутки про це дійшли до молдаван , незадоволених своїм воєводою петром vi кривим , вони спорядили в 1577 році посольство до івану підкові і просили його зайняти престол.за сприяння загону козацького гетьмана якова шаха з 600 козаків , і свого загону , в який входили і молдавани , підкова вторгся в молдавію і скинув з престолу петра кульгавого . івана підкову підтримали народні маси. наприкінці листопада 1577 він зайняв столицю молдавії ясси і проголосив себе господарем .утриматися в молдавії підкові вдалося , однак , не більше двох місяців. воєвода петро , зібравши свіже військо , рушив до ясс , щоб повернути втрачений престол , але був вдруге розбитий підковою . тоді стефан баторій , король польський , написав своєму братові , трансільванського воєводи христофору , щоб той надав петру хрому.на початку 1578 іван підкова , бачачи , що йому не втриматися на престолі , вирішив залишити молдавію і хотів пробратися до запорозьких козаків ; але брацлавському воєводі вдалося умовити підкову відправитися до варшави , щоб виправдатися перед баторієм . король , однак , на догоду туркам уклав підкову під варту і наказав стратити його у львові на площі ринок , в червні 1578 .16 червня 1578 його вивели на площу ринок у львові . після оголошення вироку козаку надали останнє слово . « мене на смерть , хоча в своєму житті я не вчинив нічого такого , за що заслужив би такого кінця . я знаю одне: я завжди боровся мужньо і як чесний лицар проти ворогів християнства і завжди діяв на добро та користь своєї батьківщини , і було в мене єдине бажання - бути їй опорою і захистом проти невірних » , - звертався підкова до присутніх. при цьому він просив урядників не страчувати його товаришів. випивши склянку вина , передану вірними побратимами , підкова попросив їх принести килимок. ставши на коліна , іван прочитав молитву і перехрестився . і тільки після цього славному козакові знесли голову.івана поховали в православній успенській церкві [ 1]. однак козаки викрали його тіло , перевезли до канева й поховали в одному з православних монастирів під чернечою горою.страта івана підкови й перетворила його на народного героя. про нього складали численні перекази , думи та пісні . він став героєм романтичної поеми тараса шевченка « іван підкова» ( 1839)було колись - в україніревілі гарматій ; було колись - запорожцівмілі панувати цих рядків поета залишається додати тільки те , що козаки свого часу «панували » не лише на україні , але , хоч і не дуже вдало , і за її межами.румунський письменник михайло садовяну присвятив повість « нікоаре поткоаве » (1952 ) та кількох козацьких . пам'ятники іванові підкові встановлено у львові та черкасах [ 2].
объяснение:
ответ:
кажуть, народ є живим, допоки живе його мова. "мова — це кров, що оббігає тіло нації. виточи кров — умре нація" (ю. дзерович). тож від нас, нинішнього покоління молодих, залежить, чи не перерветься та золота нитка, що пов'язує покоління з поколінням. саме від нас залежить, чи не будуть замулюватися криниці рідної мови. хай біля наших криниць звучить інше слово — ми раді гостям, ми втамуємо їхню спрагу, адже українці — народ гостинний.
та дбаймо про рідні криниці! надзвичайна наша мова є таємницею. у ній усі тони й відтінки, усі переходи звуків від твердих до найніжніших, вони мелодійні, вишукані. тому про чистоту їх треба дбати постійно.
здавна відомо, що рідне слово, виплекане народом і родом, має таємничу здатність тримати людину в повноті її історичного й духовного буття. "мова — душа кожної національності, її святощі, її національний скарб" (іван огієнко). від батьківського порогу рідної мови можна виходити на широкі магістралі світу. слід шанувати в собі рідне, споконвічне, поважаючи всі інші мови, які дозволяють нам бути неупередженими й успішними. бо ще вольтер сказав: "знати багато мов — значить мати багато ключів до одного замка".
але безмір світовий і космічний не дасться в руки безбатченкам. тож перше слово, звернене до мами, хай стане оберегом у пам'яті, щоб нести його в собі як маленьку сполохану пташку, а коли стане тяжко — лиш відчути цю полохливу ніжність, і тоді всі труднощі стануть незначними. воістину правдиві слова: "рідна мова дається народові богом, чужа — людьми, її приносять на вістрі ворожих списів" (в. захарченко).