10. Виконайте синтаксичний розбір запропонованого речення. Вересень причепив до свого бриля червоний кетяг калини й нитку бабиного літа, заглянув до нашої школи, завзято вдарив у дзвін та й пішов садами в степи крутити крила вітряків.
1. Разом треба писати НЕ з дієприкметриком у реченні: А Ми відійшли до місцини, ще не зарослої чагарниками. Б Яблука, незірвані звечора, уже вранці посипалися на город. В Звуки долітали через незачинене кухонне вікно. Г Через степ пролягла ніким неміряна дорога.
2. Установіть відповідність між словами та приналежністю їх до певної частини мови: А не, хай, тільки, ж; 1. вигук; Б і, але, як, бо; 2. частка; В через, коло, біля, у; 3. прийменник; Г ого, ну, будь ласка, ах; 4. прислівник; 5. сполучник
А-2; Б- 5; В- 3; Г- 1
3. Разом слід писати усі слова в рядку: А по/біля, о/пів/ночі, будь/коли, по/де/куди Б з/під, віч/на/віч, раз/у/раз, коли/не/коли В аби/хто, у/літку, по/під, наче/б/то Г скиньте/но, відгадав/таки, хтозна/який, коли/небудь
В- всі слова разом
4. Скільки часток використано в реченні «Таки вже ж тут і вовк міг би наловити карасів»? А 6 Б 3 В 4 Г 5
В4
5. Розберіть речення за членами речення, укажіть, до якої частини мови належить кожне слово.
На (прийм)столі (імен)лишився (дієсл)не (част)вимитий (дієс)черговим (імен)кавовий (прикм)сервіз.(імен)
6. Складіть по одному реченню зі сполучником ЗАТЕ і сполученням прийменника з займенником ЗА ТЕ . Погода тут гарна, дні теплі, зате по ночах буває вітер. Вибачайте мені за те, що вам пишу тепер коротенько
Нещодавно наша Батьківщина здобула незалежність, стала самостійною, вільною. Але розквітне наша земля тільки тоді,коли кожен українець поміж іншими українцями пам'ятатиме, що Україна та її доля поч(и)нає(тьс)я з кожного з нас: з тебе, з мене, з нього, з неї. І не закінчується ні тобою. ні мною. ні ним. ні нею.
Кож(ен (сподіває(ться, що (у) трет..ому тисячолі(тт)і Українська д(е)ржава стане однією з найроз)вин(е)ніших країн (у) світовій спільноті, у добрі й злагоді жит(и)ме поміж іншими народами. Українців знати)муть (і) поважат(и)муть, пишат(и)му(тьс)я духовною красою , що запанує серед них.
(У\В)сі бер(е)жімо пр(и)роду, любімо со(н)це, що сяє з понад хмар, золоті ниви під рідною блаки(тт)ю. Нехай квітне пр(и)рода ч(и)стотою й зел(енн)ю, радує живими істотами, що б кожній людині з-поміж людей було щас(т)я та добробут з роси й води.
А Ми відійшли до місцини, ще не зарослої чагарниками.
Б Яблука, незірвані звечора, уже вранці посипалися на город.
В Звуки долітали через незачинене кухонне вікно.
Г Через степ пролягла ніким неміряна дорога.
2. Установіть відповідність між словами та приналежністю їх до певної частини мови:
А не, хай, тільки, ж; 1. вигук;
Б і, але, як, бо; 2. частка;
В через, коло, біля, у; 3. прийменник;
Г ого, ну, будь ласка, ах; 4. прислівник;
5. сполучник
А-2; Б- 5; В- 3; Г- 1
3. Разом слід писати усі слова в рядку:
А по/біля, о/пів/ночі, будь/коли, по/де/куди
Б з/під, віч/на/віч, раз/у/раз, коли/не/коли
В аби/хто, у/літку, по/під, наче/б/то
Г скиньте/но, відгадав/таки, хтозна/який, коли/небудь
В- всі слова разом
4. Скільки часток використано в реченні «Таки вже ж тут і вовк міг би наловити карасів»?
А 6
Б 3
В 4
Г 5
В4
5. Розберіть речення за членами речення, укажіть, до якої частини мови належить кожне слово.
На (прийм)столі (імен)лишився (дієсл)не (част)вимитий (дієс)черговим (імен)кавовий (прикм)сервіз.(імен)
6. Складіть по одному реченню зі сполучником ЗАТЕ і сполученням прийменника з займенником ЗА ТЕ .
Погода тут гарна, дні теплі, зате по ночах буває вітер.
Вибачайте мені за те, що вам пишу тепер коротенько
Нещодавно наша Батьківщина здобула незалежність, стала самостійною, вільною. Але розквітне наша земля тільки тоді,коли кожен українець поміж іншими українцями пам'ятатиме, що Україна та її доля поч(и)нає(тьс)я з кожного з нас: з тебе, з мене, з нього, з неї. І не закінчується ні тобою. ні мною. ні ним. ні нею.
Кож(ен (сподіває(ться, що (у) трет..ому тисячолі(тт)і Українська д(е)ржава стане однією з найроз)вин(е)ніших країн (у) світовій спільноті, у добрі й злагоді жит(и)ме поміж іншими народами. Українців знати)муть (і) поважат(и)муть, пишат(и)му(тьс)я духовною красою , що запанує серед них.
(У\В)сі бер(е)жімо пр(и)роду, любімо со(н)це, що сяє з понад хмар, золоті ниви під рідною блаки(тт)ю. Нехай квітне пр(и)рода ч(и)стотою й зел(енн)ю, радує живими істотами, що б кожній людині з-поміж людей було щас(т)я та добробут з роси й води.