11 кл. Контрольна робота №8 «Морфеміка. Словотвір. Морфологія»
1. Підберіть спільнокореневі слова до таких мовних одиниць: рука, нога, мовити, гірник, Прага, брязк, пісок, вояк, козак, птах. Виділіть у них морфеми (значущі частини слова – префікс, корінь, суфікс, закінчення, основа).
2. Зробіть морфемний поділ слів (за будовою): придніпровський, великий-превеликий, завдовжки, тихо, по-нашому, книгарня, сіяч, забарвлення, вірність, затишшя, призвичаюватися, зробив, с пюре, вражаюче, бою, кого-небудь, сутінь, навчальний, започаткувати, вись, переліт, вічно, веселяться, розправа, співаючи, протока, овочекартоплесховище.
3. У поданому тексті виділіть основу і закінчення виділених слів. У першому реченні кожне слово назвіть як частину мови.
Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді ім’ям твоїм радію І сумую іменем твоїм.
Коли грозує далеч неокрая У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю, Проклинаю іменем твоїм.
Коли мечами злоба небо крає І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю І в твоєму імені живу (В. Симоненко).
4. Розподіліть наведені слова (писання, сірість, зеленити, лісок, прихід, побілити, тракторист, юнь, доброта, молодь, доріжка, затінок, по-новому, заспівати, заборона, вірність, хліб-сіль, читач, смачно, туманний, перехід, кохання) у три колонки (віддієслівні, відприкметникові, відіменникові утворення – від якої частини мови пішло кожне слово).
5. Від поданих слів утворити форми вищого і найвищого ступенів порівняння: молодий, синій, веселий, короткий, близький. високий, низько розумно, рішуче.
6. Визначте б словотворення (префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний) займенників будь-хто, котрийсь, ніскільки, абиякий, казна-хто, ніхто, щось.
7. Запишіть числівники словами, визначте розряд за значенням.
Повна темрява панує в океані на глибині більше 600 метрів. Альлфред Нобель – автор 80 винаходів. За секунду колібрі робить до 78 рухів крилами. Дорослий слон щодня з’їдає від 100 до 200 кг рослинної їжі. На 246 га посіяно соняшник. Довжина шляху оберту Землі навколо Сонця сягає до 938 886 400 км. Один оберт навколо Сонця Земля здійснює протягом 365,24 дня. Т.Г. Шевченко народився 9 березня 1814 року.
9. Утворити чоловічі та жіночі імена по батькові від імен: Василь ,Степан, Андрій, Ілля, Віталій, Віктор, Микола, Григорій, Сава, Савелій,Павло.
10. Як утворюються дієприслівники та дієприкметники теперішнього та минулого часу? Наведіть приклади. Вкажіть дієприкметникові та дієприслівникові звороти. Де треба, поставте розділові знаки.
Настане день обтяжений плодами. Від землі йде аромат вже зів’ялої трави. Спочиває степ набираючись прохолоди. Співали пташки, славлячи весну. Осліплені на мить ми врізалися в пітьму. Виграючи розмаїттям кольорів веселка завжди викликала радість. Світанкова зірка блідне й тремтить догоряючи. Схилившись два самотні клени читають весни буквар. Місяць закоханий в ніч чарівну сяє щасливий і світить. Поранений вогнем війни дуб уже залікував свої рани.
11. Зробити розбір слів за будовою: будувавати, страждаючи , сонцеосяйно, усміхнувшись, набряклий, розгніваний, сміються.
Ідея: Заклик до єдності князів, оскільки їх ворогування між собою спричиняє послабленню держави, засудження між князівських уособиць.
Основна думка: Тільки в єдності — сила; «золоте слово» — любов до Батьківщини, збереження її єдності. Жанр: ліро-епічна поема. У «Слові про похід Ігорів» багатий ідейний зміст переданий за до системи яскравих художніх образів. Серед них найбільше уваги приділено князеві Ігорю.
Ігор Святославович для автора є втіленням князівських доблестей. Він мужній, сповнений «ратного духа». Жадоба «испити шеломомь Дону», почуття воїнської честі відтісняють страшне віщування — затемнення сонця. Справжній лицар, він ігнорує недобрі прикмети, вважає, що краще вмерти від меча, ніж потрапити в полон. «Слово о полку Ігоревім» - найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури. Із поеми ми дізнаємося про життя нашого народу в сиву давнину, про його героїчну боротьбу з ворогами. Автор з великою майстерністю змалював мужніх захисників Руської землі у XII столітті. Боронити Руську землю від половців було найголовнішим завданням князів руських XI-XII століть. В основу сюжету «Слова…» покладено розповідь про невдало завершений похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича в союзі з його братом Всеволодом, сином Володимиром і племінником Святославом на степових кочівників-половців. Похід відбувся навесні 1185 року. Після першої вдалої битви Ігор зазнав поразки і разом із союзниками потрапив у полон до половців. «Слово…» написане незабаром після цих подій, очевидно, не пізніше 1187 року. Розповідь у «Слові…» починається в похмурих, тривожних тонах, у передчутті неминучої біди і ведеться далі скорботно і схвильовано. Але закінчується оповіданням про втечу Ігоря з полону, повернення на Руську землю, де його радісно зустрічають співвітчизники.