11 між однорідними членами речення й узагальнювальним словом треба поставити тире в
рядку (розділові знаки пропущено)
А. Усі українські музичні інструменти поділяються на ударні-духові та струнні.
Б. Крім того для створення шумових ефектів використовували деякі предмети побуту як-от
підкову рубель качалку тощо.
В. В обручі робили прорізи куди вмонтовували маленькі дзвіночки металеві брязкальця усе,
що могло видавати дзвін.
Г. Наш народ створив також цілий ряд духових інструментів наприклад сопілку трембіту ріг
сурму трубу волинку.
10. З'ясуйте, в якому реченні є відокремлений додаток.
А. Ні птиць, ні людей біля ясної зірки в високості (А. Малишко).
Б. Капітан, хоробрий воїн, ніколи не розгубиться в бою (О. Гончар).
В. І, як у справжнього митця, були в нього шукання (О. Донченко).
Г. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко).
Дякую хто зробить
Объяснение:
Наш рідний Львів - це казка, утілена в камінь чарівною силою майстрів-казкарів з усього світу протягом понад семи століть. Після кількагодинної прогулянки вулицями Львова починаєш відчувати себе мислителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджають не просто подивитися, а й духовно наснажитися. У ту мить, коли довговічне каміння нашіптує про нетлінні цінності, кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка.
Площа Ринок вибудована ще в 14 столітті німецькими ремісниками характерним їм містобудування, і тому така схожа, скажімо, на центральні майдани Мюнхена, Вроцлава чи Кракова, де посередині стоїть головна муніципальна будівля, завершена вежею, а годинник ударами дзвону відбиває перебіг часу.
Опинившись неподалік ратуші, вежа якої увінчує не тільки площу Ринок, а й увесь Львів, відчуваєш величезну конкуренцію людської енергії, накопичуваної тут століттями. Відлічивши вгору 408 сходинок ратушної вежі, можна відчути себе 65-метровим велетнем й охопити Львів кількома поглядами. Зору відкривається простора й багата панорама.
02Повноправними господарями на Ринку від початку 19 століття є Діана, Нептун, Адоніс та Амфітрита, котрі в античному світі керували долями людей і явищами природи. У Львові цих богів поставили наглядати за декоративними фонтанами. Тепер вони, вродливі й граціозні, є втіленням античної краси.
З майже побожним трепетом завжди хочеш зробити «коло пошани» на Ринку, до тебе радо вітає «галерея» палаців: палац Бандінеллі, Чорна кам'яниця, палац Корнякта, архієпископський палац, палац Любомирських, Венеційська кам'яниця тощо.
Кожен здатен знайти у Львові свою вулицю, чи навіть кілька, де, хоч на мить, може відчути себе вічним. Кожен може відчути, як це місто робить людину сильнішою і пробуджує в ній найкраще.