3. Якщо формулювання теми подано у формі розповідально-називного речення, то перебудуйте його в питальне речення (ключове слово). Дайте відповідь на це запитання і отримаєте головну думку вашого твору (ідею).
Ідея — це висновок вашого твору. Таким чином, правильне і ^ планування твору починається не зі вступу, а з кінця, тобто : з висновку.
4. Сформулювавши висновок (ідею), доберіть до нього докази. Відберіть найбільш сильні аргументи, подивіться, щоб вони не збігалися, відкиньте найбільш слабкі та спірні. Докази, які залишилися, розподіліть у певній послідовності (за хронологією, за важливістю доказів тощо). Таким чином, ми отримуємо план основної частини твору.
5. Дивлячись на основну частину твору і висновок, необхідно вирішити, який варіант тези краще підійде в цьому випадку. Якщо всі докази проводять одну й ту саму ідею, то краще взяти твердження. Якщо ж основна частина побудована як дослідження, тобто з’ясування сильних або слабких сторін того чи іншого явища, характеру, думки, то тезу краще сформулювати у формі проблемного запитання.
6. Тепер, коли зрозуміла логіка в побудові твору, необхідно продумати вступ (зачин), який мас підвести до тези (ствердження або запитання). Вибирайте тип вступу у відповідності до змісту теми.
Не починайте продумувати твір зі вступу. Обмірковування вступу – заключний етап роботи в плануванні твору.
7. Не забувайте про зв’язки між окремими частинами твору. «Шви» повинні бути непомітними. Кожна наступна частина має плавно витікати з попередньої.
8. Спланувавши твір, починайте створення чорнового варіанта.
9. Закінчивши чернетку, відверніть свою увагу на хвилину, а потім подивіться на твір та оцініть його. Читаючи чернетку, перевірте наявність орфографічних, пунктуаційних, граматичних, мовленнєвих, стилістичних, логічних, фактичних помилок. Виправте їх, тобто проведіть редагування тексту: викресліть зайве, неінформативні речення або їхні частини; розділіть на два-три речення заплутані фрази; замініть невдалі слова і вирази більш вдалими і т.п.
10. Відредагувавши чернетку, перепишіть твір начисто. Прочитайте два-три рази, ще раз перевірте його для того, щоб уникнути помилок.
В основу твору може лягти будь-який матеріал. У залежності від джерел матеріалу твори поділяються на такі види:
1) на основі особистих вражень;
2) на основі опосередкованого досвіду (почерпнутого з писемних джерел, картин, вистав, кінофільмів, радіо- та телепрограм);
3) на основі використання матеріалу з різних джерел (власн переплітаються з опосередкованим досвідом).
При інфікуванні вірусом грипу імунна система бореться з ним, але якщо організм ослаблений, вона слабко справляється з інфекцією. Вірус СНІДу діє на саму імунну систему , і ніякого іншого дії не має , людина починає хворіти від інших вірусів і бактерій, яким ослаблена імунна система вже не здатна протистояти. У ході ВІЛ -інфекції у одного і того ж людини виникають нові штами (різновиди ) вірусу, які розрізняються за швидкістю відтворення і здібності інфікувати . Потрапляючи в організм людини, вірус ВІЛ заражає CD4 + лімфоцити, макрофаги і деякі інші типи клітин імунної системи. Проникнувши в клітини зазначених типів, вірус починає активно в них розмножуватися. Це в кінцевому рахунку призводить до руйнування і загибелі заражених клітин. Присутність ВІЛ з часом викликає порушення імунної системи через виборчого знищення їм імунокомпетентних клітин і придушення їх діяльності . Що вийшли з клітки віруси впроваджуються в нові клітини , і цикл повторюється. Поступово число CD4 + лімфоцитів знижується настільки, що організм вже не справляється зі збудниками навіть тих інфекцій, які не є небезпечними або мало небезпечні для здорових людей з нормально функціонуючою імунною системою.
Ідея — це висновок вашого твору. Таким чином, правильне і ^ планування твору починається не зі вступу, а з кінця, тобто : з висновку.
4. Сформулювавши висновок (ідею), доберіть до нього докази. Відберіть найбільш сильні аргументи, подивіться, щоб вони не збігалися, відкиньте найбільш слабкі та спірні. Докази, які залишилися, розподіліть у певній послідовності (за хронологією, за важливістю доказів тощо). Таким чином, ми отримуємо план основної частини твору.
5. Дивлячись на основну частину твору і висновок, необхідно вирішити, який варіант тези краще підійде в цьому випадку. Якщо всі докази проводять одну й ту саму ідею, то краще взяти твердження. Якщо ж основна частина побудована як дослідження, тобто з’ясування сильних або слабких сторін того чи іншого явища, характеру, думки, то тезу краще сформулювати у формі проблемного запитання.
6. Тепер, коли зрозуміла логіка в побудові твору, необхідно продумати вступ (зачин), який мас підвести до тези (ствердження або запитання). Вибирайте тип вступу у відповідності до змісту теми.
Не починайте продумувати твір зі вступу. Обмірковування вступу – заключний етап роботи в плануванні твору.
7. Не забувайте про зв’язки між окремими частинами твору. «Шви» повинні бути непомітними. Кожна наступна частина має плавно витікати з попередньої.
8. Спланувавши твір, починайте створення чорнового варіанта.
9. Закінчивши чернетку, відверніть свою увагу на хвилину, а потім подивіться на твір та оцініть його. Читаючи чернетку, перевірте наявність орфографічних, пунктуаційних, граматичних, мовленнєвих, стилістичних, логічних, фактичних помилок. Виправте їх, тобто проведіть редагування тексту: викресліть зайве, неінформативні речення або їхні частини; розділіть на два-три речення заплутані фрази; замініть невдалі слова і вирази більш вдалими і т.п.
10. Відредагувавши чернетку, перепишіть твір начисто. Прочитайте два-три рази, ще раз перевірте його для того, щоб уникнути помилок.
В основу твору може лягти будь-який матеріал. У залежності від джерел матеріалу твори поділяються на такі види:
1) на основі особистих вражень;
2) на основі опосередкованого досвіду (почерпнутого з писемних джерел, картин, вистав, кінофільмів, радіо- та телепрограм);
3) на основі використання матеріалу з різних джерел (власн переплітаються з опосередкованим досвідом).
При інфікуванні вірусом грипу імунна система бореться з ним, але якщо організм ослаблений, вона слабко справляється з інфекцією. Вірус СНІДу діє на саму імунну систему , і ніякого іншого дії не має , людина починає хворіти від інших вірусів і бактерій, яким ослаблена імунна система вже не здатна протистояти. У ході ВІЛ -інфекції у одного і того ж людини виникають нові штами (різновиди ) вірусу, які розрізняються за швидкістю відтворення і здібності інфікувати . Потрапляючи в організм людини, вірус ВІЛ заражає CD4 + лімфоцити, макрофаги і деякі інші типи клітин імунної системи. Проникнувши в клітини зазначених типів, вірус починає активно в них розмножуватися. Це в кінцевому рахунку призводить до руйнування і загибелі заражених клітин. Присутність ВІЛ з часом викликає порушення імунної системи через виборчого знищення їм імунокомпетентних клітин і придушення їх діяльності . Що вийшли з клітки віруси впроваджуються в нові клітини , і цикл повторюється. Поступово число CD4 + лімфоцитів знижується настільки, що організм вже не справляється зі збудниками навіть тих інфекцій, які не є небезпечними або мало небезпечні для здорових людей з нормально функціонуючою імунною системою.