11.Розставте, пропущені розділові знаки, в запропонований реченнях. (1,56) Калина під вікном рідної оселі тополя на околиці села лелече гніздо на клуні жебонлива криничка при перехресті доріг боброва гатка в тихоплинній заплаві усе це овиди нашого дитинства наш духовний світ, з яким ми вирушаємо чи маємо вирушати в життя. Щодо грубості ниток селянське домоткане полотно ділиться на три основні види а саме найгрубішу рядовину середню «десятку» та найтоншу «дванадцяту». Посеред двору сиділи всі наші тато й мама старша наша сестра і дехто
- А що я маю зробити?
_-Ти маєш поскладати свої речі у шафу, скласти іграшки в нішу під диваном і повитирати пил.
- Матусю, це забагато для мене!
- Любий, то ти вважаешь, що для мене прибрати всю хату то не забагато, а для тебе прибрати свої речі і витерити пил це багато?
- Ну мамо!
- Що? Що таке?
- Давай я тільки пил повитираю.
- Ні, ти зробиш все і ще квіти польєш!
- Ну добре, добре, бо ще посуд скажеж помити!
- Ось і домовились! До речі, стосовно посуду...
- Мамо!
- Гаразд, не треба.
- Ну все, починаймо прибирання, бо я ще на вулиці хочу пограти.
- А уроки коли робитимеш?
- Ввечері.
- Гаразд, ставаймо до роботи.
Та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. Коли говоримо "вихована людина", ми маємо на увазі щось більш глибоке в людині, і передусім внутрішню інтелігентність. А це означає бути уважними до інших, тактовними, скромними.
Бути ввічливою, вихованою, витриманою людиною не так-то легко. Тут потрібні і самодисципліна, і готовність іноді поступитися власними вигодами, звичками і, найголовніше, почуття поваги до інших людей, до колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством.