Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. з собою обов’язково беру фотокамеру. сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь на прогулянку. напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. на невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки – це проліски. розквітла перша квітка весни. два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. вона повільно колихається від найменшого подиху вітру. ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і тичинками. а ось праворуч, їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро: зверху, знизу, збоку. м’яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь назад додому, залишаючи загадковий ліс.
Дим - (ти) димиш, дід - дідик, літо - літечко, осінь - осінній, береза - березник, дуб - дубочки, коса - косар, кобза - кобзар, гордий - гордість, читати - читець, вовк - вовчисько, лис - , вітер - вітерець, бас - басочки, білий - біленький, квасоля - квасолечка, насіння - насіннячко, тополя - тополенька, Київ - київський, качка - качиний, молодий - молодесенький, село - сільський, гарний - гарнесенький, земля - земляний, лист - листочки, книжка - книжечки, хмара - хмарочка, Житомир - житомирський, Запоріжжя - запорізький, Херсон - херсонський.