119. Прочитайте. Визначте в реченнях фразеологізми. Які з них по- ходять із мовлення трудівників; із творів усної народної творчості?
Що означають ці фразеологізми сьогодні?
1. За батька Хмельницького текли по Вкраїні медовії ріки
(П. Куліш). 2. З чужих турецьких берегів на ясні зорі і на тихі води
привозили невольників-братів! (Є. Гуцало). 3. Мешкав у Січі, а тоді
пішов на свій хліб (П. Загребельний). 4. Українська мова дав-
ня й молода. Світить рідне слово, як жива вода (М. Сингаївський).
5. Чоловіче, повертай гoлoблі назад, щоб менше сорому захопити
(М. Стельмах). 6. Майбутнє не стригтиме людей під одну гребінку
як це уявляється вам (Олесь Гончар).​

Слідом за пам'яттю

Парк. Як добре, що він у нас був. І не просто був, а буяв, дихав, заманював! Такий величезний, розкинутий на незліченних гектарах, невимiрний! Кожен iз нас, молодших і старших, приходив до нього трохи не з побожним онімінням і завжди відкривав щось таке, що хоча б на півжиття залишиться спомином. Наш парк перевершував будь-який інший: він був чудесним лісом. Він існував поза часом і в позачасі тривав.

Покинутий десь на галявині псевдокитайський павільйон, застиглий танок гіпсових німф довкола рясно порослого асфоделями пагорба, заґратований і напівзавалений каменями лаз у розбійничу печеру. Я міг би й тягнути далі цей перелік моїх тодішніх дивовиж. І всі вони трапилися протягом одного-єдиного літа! Бо кожне моє, як і моїх ровесників, літо... Минало? Нi! Пролітало, проносилося! В парку. В його, іноді аж до грудей, високій траві.

Хоч найважливіша була осінь. Ви її любите? Якщо ви не злюбили осінь, то вам У дитинстві не пощастило з парком. Таким, як мій, що спершу заливав усього себе червоною і жовтою барвами в цілковитій невичерпності їхніх напівтонів, а відтак, поступово скидав ту червінь і жовтину до решти, дощенту оголюючись на зиму. Тоді-то й наставала пора особливоï чуйності: млистими, передсвітанковими годинами, до парку починали заходити невеликі групи мисливців.

Все, що до "...козаки своїми..." Це дієприслівникові звороти і підкреслюються пунктиром з крапкою, тому я почну з головного речення ..,Козаки(__,ім.) своїми(~~~, займн) подвигими( _ _, ім.) викликали(===, дієсл.) мимоволі(_._., присл.) сучасників(_ _, ім.) почуття(_ _, ім) подиву(_ _, ім.) і( спол.) несамохідь(_._.) змушували(===,дієсл.) інших(_ _, займн.) прославляти(===,дієсл.) козацьку(~~~, прикм.) відвагу(_._., ім.) та(спол.) всі козацькі(~~~, прикм.) діяння(_ _, ім.). Речення: розповідне, неокличне, повне, двоскладне, поширене, просте , ускладнене дієприслівниковими звротами та однорідними присудками.[вроді б так]