13.Невідокремлені означення перебудуйте у відокремлені й запишіть речення попарно. Поставте розділові знаки. 1. З мокрих дерев рідко скапує не струшена з ночі вода (В. Баб.). 2. Невеличке, чепурненьке село Меркуші простяглося поміж рівним полем і широкими луками (А. Б.). 3. Приголублені ранковим сонцем полини погойдувалися та сріблились (А.М'ястк.). 4. Продовжуючи йти швидко, він внутрішньо уповільнював ходу, затриманий незвично синіми стовбурами опушених снігом дерев (О. Ж.). 5. Тільки обмиті лихою годиною напівзруйновані димарі стояли як німі свідки нещастя... (О. Довж.).

Будь-яка по-справжньому значима подія в літературі чи історії завжди породжує навколо себе безліч дискусій та наукових суперечок. «Слово про похід Ігорів» не стало винятком. Досі точаться дискусії не тільки щодо авторства, а й навіть щодо автентичності твору. Існують науковці, що висловлюють скептичну точку зору щодо виникнення Слова…» За їхніми версіями ця пам’ятка літератури була написано з пізнішою містифікацією, створеною у XVIII сторіччі. Насправді ж оригінального рукопису «Слова…» не збереглося, але багатьма науковцями було (сунуто переконливі докази справжності цієї історичної пам’ятки. Зокрема, заведено вважати, що у тексті «Слова…» є такі мовні особливості, котрі відповідають тому етапові розвитку мови, який був притаманний саме XII сторіччю, потенційні містифікатори, навіть якщо б такі були, просто не могли дізнатися про ці мовні особливості - не мали звідки. Відтак містифікацію такого рівня правдоподібності створити просто не видається можливим. Годилося б обуритись сумнівами науковців, але й у цих скептичних позиціях були і свої плюси. Зокрема, дискусія про автентичність спричинила дуже пильне і докладне дослідженій «Слова…», що, безумовно, дуже добре.

Як я розумію мораль

Кожне суспільство виховує своїх громадян на певних моральних нормах. Наші батьки намагалися відповідати моральним принципам будівника комунізму. Держава Україна відстоює демократичні принципи розвитку суспільства. Енциклопедичний словник пояснює термін «мораль» як систему поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей.

Мораль давнього Риму виправдовувала гладіаторські бої, а мораль давньої Спарти була направлена на виховання воїнів. Найжорстокіші режими знаходили виправдання своїм діям у суспільній моралі. Нині люди всіх країн прагнуть створити гуманістичне суспільство і спираються на принципи моралі Божої. Десять заповідей Христових — це теж моральні принципи людства.

Я вважаю, що кожна людина, крім великих загальнолюдських моральних принципів, має свої власні. Вони полягають у ставленні до найближчих людей, до навколишнього світу, до навчання. Дріб’язкові, на перший погляд, вчинки закладають основи характеру людини. У наш час люди значно простіше дивляться на навчання. Не встиг зробити домашнє завдання — списав, забув удома бутерброд — відщипнув у друга, одержав погану оцінку — сказав, що забув щоденник.

Перевірено не одним поколінням: той, хто зробив аморальний вчинок хоча б один раз — не зможе втриматись і надалі. Ось так і народжується мораль пристосуванця, брехуна, а іноді, і негідника.

Тому я вважаю, що про високі принципи не треба кричати, їх треба доводити на ділі. Тільки тоді моральні принципи кожного з нас стануть моральними принципами суспільства, коли ми керуватимемося позитивними намірами.

http://ukrtvory.ru/tvir-u-publicistichnomu-stili-na-moralno-etichnu-temu.html