14.Усі іменники мають лише форму множини в рядку А ворота, солодощі, Карпати, сміливість Б Суми, Черкаси, відвідини, заручини

В аліменти, граблі, свята, вершки Г весілля, макарони, школярі, помиї
Д метро, Кутаїсі, уроки, роковини
15. Правильно записані всі форми кличного відмінка в рядку
А Вікторе Петровичу, Ольго Олександрівно, Павло Івановичу
Б Світлано Сергіївно, Інно Павлівно, Василе Борисовичу
В Ганно Миколаївно, Дмитре Володимировичу, Петре Михайловичу
Г Ярославе Євгеновичу, Софію Олексіївно, Миколо Андрійовичу
Д Віталіє Богдановичу, Ніно Романівно, Галино Савівно
16. Усі іменники в Р. в. мають закінчення -а, -я
А абонемент, абсорбент, імпульс, їжак Б багатоверстатник, велосипед, закон, абориген
В вазелін, абонент, загарбник, кабачок Г ваговоз, абрикос, елеватор, єнот
Д абсолют, Валентин, жест, кабінет

Павлик — головний герой оповідання   спиридона черкасенка,  душевно красивий і щедрий хлопчик. павлик — горбатий хлопчик,  син шахтарської вдови та онук діда антипа.  в нього немає батька, він ласкавий, уважний до    людей і природи. під впливом материних казок формується його лагідний характер, а каліцтво робить уважним до чужого горя. так, побачивши, як хлопці знаходять пташині гнізда,    павлик знищує хлопчачі позначки пташиних, рятуючи цим не одне пташеня… хлопці за це б’ють павлика, знущаються над ним. його жаліють мати, дідусь. спільну мову хлопчик знаходить з дівчатками, з якими часто бавиться.    опис павлика: «невеличка рідковолоса голівка його майже ховалася за горбом», «журні сині очі», «худі, гострі коліна» риси характеру павлика: а) добрий; б) поважає дорослих (матір, діда); в) любить природу; г) ввічливий; д) щирий у стосунках з оточуючими; е) терпимість до образ з боку хлопців; ж) співчутливість до страждань інших (зайчик…); з) чуйний; г) «лагідний, сумирний» (с. черкасенко про героя); к) фантазер; л) духовно багатий.

джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Твір на тему «Сучасна Україна/Україна сьогодні» Україна – відносно молода держава, проте має довгу та драматичну історію. До здобуття незалежності в тисяча дев’ятсот дев’яносто першому році Україна почергово входила до складу кількох великих держав. Наша культура нараховує близько півтора тисячоліття, у ній органічно поєднані автентичність та вплив християнської, європейської та інших видатних культур світу. Українці зробили свій внесок у розвиток світової науки, філософії та мистецтва. Сьогодні Україна перебуває в стадії політичного, економічного та соціального розвитку. На цьому нелегкому шляху ми стикаємося з необхідністю вирішити багато важливих проблем – забезпечити людей робочими місцями, молодь – можливістю здобути освіту, потурбуватися про доступність медицини для всіх, особливо для стареньких людей та інші. Цими питаннями займається уряд країни, проте всі ми можемо зробити свій  посильний внесок – бути ерудованими та обізнаними, отримати потрібну державі професію, брати участь у благодійних заходах, допомагати один одному. Сучасна Україна – це країна з великими можливостями. У нас є все для того, щоб досягти благополуччя для всіх – географічне положення, корисні копалини, родюча земля, розумні люди. Не вистачає лише високого рівня правового регулювання всіх сфер життя. Дуже б хотілося, щоб уряд та заможні люди не були байдужими до проблем країни, підтримували розвиток нових технологій, які б сприяли очищенню довколишнього середовища.