159. Запишіть слова, розкриваючи дужки. Поясніть правопис.
Ад(же), ад(же)ж, ото(ж), або(ж), тако(ж), але(ж), (а)ні(ж), мов(би), (не)мов(би),
(не)мов, (не)мов(би)(то), коли(б)то, то(б)то, як(то), тому(то), тільки(но), тим(то),
тому(що), дарма(що), як(що), через(те)що, (не)зважаючи на(те)що, тим(часом),
у(міру)того(як), замість(того)щоб, за(тим)щоб, тільки(що), будь(що).

Українська мова - красива мова. Вона милозвучна і наспівна. Нею написано безліч прекрасних віршів та пісень. Багато з них відомі в усьому світі.

Кожен народ, так само, як і українці, любить та шанує свою мову. Нема на світі поганих мов. Усі вони достойні любові та пошани, бо і красиві, і милозвучні.  Послухайте італійську, іспанську, французьку, російську, іврит - чим вони поступаються українській мові? Нічим. Взагалі, благозвучність мови - річ виключно суб"єктивна. Рідна мова завжди буде для людини найблагозвучнішою. І сперечатися про це - марна справа.

Відповідь:

Пояснення:

1. Кізонько моя люба, кізонько моя мила, чи ти пила, чи ти їла?

2. Ні, дідусю, не пила...

3. Котику-братику, несе мене лиска...

4. Івасику-Телесику, приплинь...

5. Гуси, гуси, гусенята...

6. Мерзни, мерзни, вовчий хвіст!

7. Ловись, рибко, велика та все велика!

8. Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі...

9. Боже великий, єдиний, нам Україну храни.

10. Україно! Ти для мене диво!

11. Чи знаєш ти, березо в ріднім краю, що я тебе забути не зумів?

12. Ви заграйте, гори, зашуміть, діброви! Приберіться, ниви, красно та багато.