179 1. Прочитайте текст. Визначте його структуру (зачин, основну частину, закінчення). Доберіть заголовок.
До села вели нову лінію електропередач і через ліс проруба-
ли просіку. Вийшла просіка якраз на трійцю берізок. Довелося
спиляти і їх.
Дві берізки були красиві: гінкі, косисті, аж усміхнені. Восе-
ни стояли свічкасто, як намальовані. А третя геть нікудишня
куца, горбата, така вже коряка-розкоряка.
суспільство, яке нас оточує не завжди є добрим й порядним. але ми не можемо змінити оточуючий світ — ми можемо змінити лише себе й своє ставлення до цього світу. та для цього треба самому зрозуміти у якому світі ви хочете жити.дуже сумно визнавати, але деякого часу не всі можуть зрозуміти, чого вони насправді бажають від цього життя. особливо тяжко це дається підліткам. переважну кількість часу їм взагалі байдуже хто й що їх оточує, але це не заважає їм скаржитися на оточуючих та їх поведінку. але це ж не справедливо.що ж робити у такому випадку?
це набагато легше, чим ви можете вважати. треба вирішити у якому суспільстві ви бажаєте жити. яких людей ви бажаєте бачити коло себе протягом життя. які вчинки вважаєте гідним, а які навіюють вам жаху. це не така вже нездоланна справа, вам необхідно тільки поставитись до неї з усією серйозністю.
поставте собі питання: у якому я хочу жити суспільстві? що для мене є головним у цьому житті і чого я хочу від цього життя? іноді відповісти на ці питання може бути дуже складно, але ви не повинні зупинятися перед труднощами. николи не складайте руки.
якщо б мені колись поставили ці питання, я б без роздумів оголосив: суспільство, у якому переважає повага й розуміння — це суспільство, у якому я хочу жити. не має значення скільки людина робить помилок, важливо, щоб вона розуміла і визнавала ці помилки. та ще важливіше, щоб вона (людина) не засуджував за ці ж самі помилки інших людей.на мою думку, це є правильна точка зору і треба її поважати. у такому суспільстві я і хочу жити. бо кожна людина має право на помилку. важливо не намагатися не робити помилок, а вміти їх визнати й по змозі виправлят
Опинившись в зимовому лісі, ти відчуваєш, як тебе обступає важлива тиша. Під ноги стелиться сніжний килим, з крон дерев повільно обсипається сніг, а навколо - абсолютна тиша. Зрідка рипнуть гілка, хрусне під ногою - і знову запановує тиша.
Мимоволі позаздриш досконалої ідилії щасливих мешканців лісу. Вони насолоджуються тишею і спокоєм, в той час як за нашими вікнами їздять машини, працюють заводи, гудуть дроти.
А який чарівної може виявитися новорічна ніч у лісі! Красуня ялина, закутана снігом, блистающая у світлі зірок і місяця незліченними сніжинками, немов дорогоцінним камінням; величезні кучугури, які набувають вночі фантастичні обриси ... Виникає відчуття казки, здається, ніби зараз на узлісся вийдуть дванадцять братів-місяців, розведуть багаття в очікуванні примхливої королеви і милою падчерки. Звірі почнуть водити хоровод, оживуть всі чарівні історії про Новий рік, зимовому лісі ...