18. НЕ відокремлюється прикладка в реченні (ро
A I Андрюша цей невеселий комунар коли треба енергійно розписатися і
темною постановою – «розстрілять» завше мнеться... (М. Хвильовий).
Б
Ах який він чудний цей комунар Андрюша! (М. Хвильовий)
В І я главковерх чорного трибуналу комуни нікчема в його руках яка віддалася на
Волю хижої стихії (М. Хвильовий).
Г Якщо росіянин Олександр Солженицин визначив свій «Архіпелаг гуЛАГ»
«спробу художнього та публіцистичного дослідження» то Багряний на
двадцять років раніше на подібному матеріалі створює справді високохудожній
і врешті оптимістичний роман «Сад Гетсиманський» (Ю. Солод).
Д Це ж йому вартовому чорного трибуналу комуни в моменти великого
напруження я складав гімни (М. Хвильовий).
ответ: Турецкий марш» В.А. Моцарта
Существует интересная история, связанная с созданием одного из самых известных произведений популярного композитора В.А. Моцарта - Рондо «А ля Турка», или «Турецкий марш». Любовь турок к этой мелодии воистину не знает границ. Простые люди не помнят автора, но все поют. Большинство уверены, что мелодия – народная. По мнению турецкого музыкального критика Артыла Ятакоглу, жанр военного марша Моцарт позаимствовал у Османского военного оркестра, который всегда сопровождал многотысячное войско султана. Далее в статье он уточняет, что: «Военный марш, в сущности, был изобретен турками и, как и кофе, через Вену попал в Европу». «Турецкий марш» стал первым европейским музыкальным произведением нового времени с использованием ударных инструментов. Дело в том, что мода на военных барабанщиков пошла именно из Турции: турецкие военачальники никогда не начинали битву без музыкального сопровождения. Предварительное устрашение противника было важнейшим элементом тактики османов. Сотни музыкантов с бубнами, арабскими удами, барабанами создавали какофонию звуков». [14]
Объяснение:
Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!