1807. Установіть відповідність між реченнями й назвами відокремлених членів, якими ускладнено речення 1 відокремлене означення 2 відокремлена обставина З відокремлена прикладка 4 відокремлений додаток А Зозулі кували, торкаючи дзьобиками чарівні клавiшi неба Б Мокрi, стомлені, але радісно усміхнені, ми входимо в ліс В Солідна віком і творчою практикою людина, він був у розпачi. Г Напію творять сукупно всі, навіть лиходії. Д Тепер, замість крила парусника, Тоня й Вiталiй бачать вдалині темну непорушну гору якусь.
З
Звук павутинки» наповнена мріями та уявою про кращий світ, без сірих буднів та жорстокості. В думках головного героя Льоньки, який скоро перейде в третій клас, повно дивовижних епізодів природи. Це навіть не просто звичайні фантазії, це те, чим живе наш головний герой.
У нього є два вірних супутники: старий вчений Адам, який приїхав до села скоротати свої останні дні по причині тяжкої хвороби (малокрів’я) та уявна подруга Ніна, з якою він спілкується, немов вона реальна. Вчений є єдиною живою людиною, яка змогла зрозуміти такий химерний і водночас щирий та добрий світ в думках хлопчика. Старий чоловік спроможний бачити світ як і Льонька. Адам, побачивши плавуче листя на воді, каже що то флотилія, а хлопчик – це не школярик, а справжній командир морського флоту.
Можливо, коли хлопець буде старшим, він збереже частинку тих фантазій у своїх спогадах і зможе розуміти інших дітей з подібними мріями. Коли настає трагічний момент і Адаму залишаються вже лічені дні до його дати смерті, він всеодно не здається. Старий чоловік вже не спороможний підвестись з ліжка, але всеодно приділяє увагу школярику: розповідає цікаві історії або слухає вигадані оповідання хлопчини. Образ вченого не залишить байдужим нікого, бо він і є зображенням людини, яка розуміє добро та вічність краси рідної землі. Ніна інколи здається школяреві настільки живою, що він деколи сумнівається в її вигаданості. Діти разом добре проводять час: слухають звуки павутиння (павукове радіо) і ходять до глиняної печери.
Цей твір показує читачеві, що в нашому сучасному світі залишилась ще вічна, добра і неповторна краса природи, яка є безсмертною. Автор також показує, що людина спроможна її побачити. Достатньо лише прислухатись до неї та постаратись відчути її і вона неодмінно відгукнеться.
Объяснение:
Якщо мова - це душа народу, то фразеологія - це душа мови. Саме у фразеології яскраво виявляється самобутність мови, лад народного мислення, фразеологічні засоби мови є національним духом мови. Специфічні обставини життя народу, створюють свої, характерні тільки для однієї мови, вислови, приказки, прислів'я, що зумовлюють дух цієї мови, її національну оригінальність. Якщо перекладач не звертатиметься до словника, він не зможе бути на висоті й зашкодить самому собі, бо текст, насичений неоковирностями, зробить ведмежу послугу його стилю.