1Прийменником є виділене слово в реченні: *
а)( Навкруги) хати зацвіли вишні.
б) Усе ходимо кругом і (навколо).
в) Дуб (навпроти) кидав тінь на грядки.
г) Машина промчала (поруч).
2. Через ДЕФІС треба писати всяі прийменники в рядку: *
а) з/під, з/над, з/посеред;
б) у/продовж, з/поміж, за/для;
в) з/поперед, з/понад, по/під;
г) до/в/кола, по/при, з/проміж.
3. Помилку у вживанні прийменника допущено в рядку: *
а) українець за походженням, пішов по воду;
б) згідно з інструкцією, підручник по фізиці;
в) через неуважність, відповідно до наказу;
г) в`їзд за перепустками, залежно від погоди.
4. Сполучник підрядності є в реченні: *
а) Боліла голова, хотілося полежати, але серце співало.
б) Чи зірка в небі враз розквітла, чи у вікні широкім зали нарешті спалахнуло світло.
в) Не пригадую, щоб так пізно восени була гроза.
г) Та не вбити вже у живих пісню правди і волі.
5. Виділене в дужках слово є сполучник в реченні: *
а) Я хочу жити так, (що/б) серце билось.
б) (Що/б) не робив, роби тільки найкраще.
в) (Що/б) не сталося, ми не розлучимося.
г) Думаю, (що/б) приготувати на вечер.
6. Частки є в обох сполученнях слів: *
а) ходити навколо храму, вивчив лише алгебру;
б) надіслав би повідомлення, батько чи мати;
в) згідно з наказом, невже це потрібно;
г) ото ж тая дівчиноька, хай буде добре.
7. Окремо треба писати всі слова в рядку: *
а) учив/же, авже/ж, навряд/чи, читай/но;
б) таки/побачив, тільки/що, все/ж/таки, зробив/би;
в) як/небудь, що/разу, таки/знав, як/от;
г) немов/би, отакий/то, аби/куди, /тому.
8. Через ДЕФІС треба писати всі слова в рядку: *
а) хтозна/який, навряд/чи, як/от, таки/заспівав;
б) отакий/то, все/таки, все/ж/таки, сядь/бо;
в) коли/небудь, так/то, знав/таки, заходь/но;
г) колись/то, начеб/то, читай/но, казна/звідки.
9. У реченні //"Цінь! Цінь!" - затягли нескладну пісеньку вертляві синички.// вигук належить до групи: *
а) емоційних;
б) волевиявлення;
в) звуконаслідувальних;
г) слів мовного етикету.
10. Виділене в дужках слово є часткою і його треба писати ОКРЕМО: *
а) (Як/би) мені черевики, то пішла б я на музики.
б) (Як/би) там не було, комусь треба це зробити.
в) (Як/би) знав, де впадеш, то соломки підстелив би.
г) Він би прийшов, (як/би) хотів.
11. НЕ модальна частка є в реченні: *
а) Ну як обійтися без цих знань?
б) Хай радіють і сміються діти!
в) Так, за цим лісом - гори.
г) Він аж зупинився від несподіванки.
12. Формотворчі частки є в усіх реченнях, ОКРІМ: *
а) Його недавно мовби підмінили.
б) Сонечко росою умивалося і до хмарок в небі посміхалося.
в) Виконай завдання якнайкраще.
г) Хай скаже тобі хтось, де правда.
Даю 40 б!
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
Зима. Все поснуло. Лише горобина не спить. Вона чекає на своїх маленьких крилатих гостей: синичок,снігурів та інших.В холодну зиму ці "друзі" виручають один одного. Горобина,своїми ягодами підгодовує птахів.бо метіль та зима проти малих створінь. Тим часом ,птахи, розважають щедру рослину.
І ось гості прилетіли.
-Добрий день,вам,пташечки!-каже горобина.
-Добрий,добрий,пані Горобинонька!-відповідають пташки.
Всі їдять і хрумкають,так вдячно,що одразу розумієш,будь-що в зимку замерзене,але не серце.Горобина хороша рослина