1Спишіть речення. Поставте розділові знаки,намалюйте схему, охарактеризуйте речення 1. І скрізь де генія сіяє слава де світ новий, підвівся із руїн Франкові нашому — земний уклін! 2. Хто тебе любов'ю обікраде, хто твої турботи обмине, хай того земне тяжіння зрадить 3. О ціна що платить довелося щоб всміхалася нині дитина щоб на сонці іскрилось колосся не жу­рилася в лузі калина.
4. Як тільки займався світа­нок і як тільки птаство здіймало свій різноголосий концерт ді­дусі уже сиділи за столом і пили каву 5. Було чутно і як не спокійно хлюпає поряд Десна і як десь під стріхами тур­ботливо дзвенять ластівки. 6. Вічна слава братам що упали в бою щоб життя розцвітало й шуміло. ​

1. Складним із різними видами зв’язку є речення:

А) [Вітер підганяв їх на снігових белебнях], але (як тільки вони кочувались у яр), [Сіроманцеві доводилося похекати та попріти].      

 (сурядним і підрядним)

2. Складне речення зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком:

 Б) [Мати, (що якраз готувала сніданок), мимоволі задивилась на ранкове світило]: [нічого кращого в світі немає за схід сонця]!

3. Складним із безсполучниковим, сурядним і підрядним зв’язком є речення:

 Б) [За коліями, супроти депо, біля колодязя під дашком стояла черга з цеберками і коромислами], і [той, (хто тяг воду), довго крутив корбу]: [колодязь був глибокий].

4. Чотири частини має складне речення:

 Б) [В темряві подеколи траплялись ягоди], [вони проходили мимо дивною сповільненою ходою], і [їм здавалося], (що вони ступали по дні великої прозорої річки).

5. Правильно розставлено розділові знаки в реченні:

 А) Над ними зумлили комарі, біля нас спросоння коли-­не-коли схлипувала річечка, а над усім світом протікала зоряна імла.

6. Складне речення, побудоване за схемою: [  ], й [  ], (  ).

Б) [Я слухав рідну пісню, рідну мову], й [вона лилась струмком], (у якому переплелися запахи калини, чебрецю, лепехи). 

Объяснение:

І уявляється мені степ. Широкий безмежний незайманий. Передранішній

вітер легка хвилює тирсу. Бліде небо мигтить зірками до блакиті що оповила

степову далечінь. У синьому тумані ледве мріють козацькі могили. Черніють

Удалеку лози. Між небом і землею якась таємна змова. Чи то вони чаклують

разом, бо якоюсь таємницею віє від них, чарами віє від того синього простору.

Край шляху, в долинці, догорає вогнище. Білий димок, хвилюючись,

здіймається догори понад чумацьким табором, що чорніє у пітьмі, немов якесь

дивовижне чудище. Табір ще спить. Степова тиша пожадливо підхоплює всі

звуки... Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький атаман.

Думає він свою довічну думу про нелегке життя українців.

Объяснение: