№2 Перепишіть, підмети підкресліть однією рискою, присудки — двома.
І. Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. (Лі. Рильський.)
2. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину. (В.
Симоненко.) 3. Я син землі, що родить хліб і мрію. (Д. Павличко.) 4. Треба було ще
глибоко розуміти, що мова тільки та невичерпно багата й гарна, яка виплекана
твоїм рідним народом, яка живиться із народних джерел, що ніколи не
замулюються. (Петро Панч.) 5. Не зупиняйся, мить, бо ти прекрасна лише у русі, у
живій плавбі. (П. Воронько.) 6. У того, хто працює і знає мету своєї праці, завжди
буде життя змістовне і повноцінне. (О. Гуреїв.) 7. Човни у пристанях, і згорнуто
вітрила. (М. Рильський.) 8. Метушня слабким притаманна, безголосим властивий
галас. (77. Костенко.)№2 Перепишіть, підмети підкресліть однією рискою, присудки — двома.
ВПРАВА 196. Прості дієслівні присудки (підкреслені):
1. Скресання криги – завжди свято для дітвори і тривога для матерів (М. Стельмах).
2. Все було тут незвичне: і безмежжя просторів, і виття хуртовини вночі, і здичавлений вигляд залоги, що поверталася з мурів фортеці в намерзах снігу, кутаючись у баранячі та вовчі шкури до п'ят (В. Малик).
3. Праця – це основа людського життя і культури (А. Макаренко).
4. Буду мріяти й жити на крилах надій (Д. Луценко).
5. A Рось кипіла в кам'яному ложі, між голих віт кричало вороння, і дві вербички стали на сторожі, щоб ту могилу час не зарівняв (Л. Костенко).
6. Будуть груди пекти ті залишені в полі гранати, те покиддя війни на грузьких слідах череди (Л. Костенко).
7. Вітчизна в нас одна (М. Рильський).
8. Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться, у мене жодних претензій нема до Долі, моєї обраниці (Л. Костенко).
__
**Підкреслені прості дієслівні присудки виражені дієсловами дійсного
У реченнях 4 і 6 – складена форма майбутнього часу.
Інші присудки виділені жирним шрифтом
2. Як він любив цю переджнив'яну і жнив'яну пору, коли після всіх тривог тиха міс терія нив ставала радістю душі (М. Стельмах).
Ставала радістю – дієслово-зв'язка + іменник;3. Ця любов була, мабуть, найголовнішим джерелом його творчості; вона щоразу повертала йому натхнення і нагадувала, в ім'я чого він працює; вона була і сенсом його схвильованості, і суттю мислення (Д. Павличко).
Була джерелом – дієслово-зв'язка + іменник;Була сенсом і суттю – дієслово-зв'язка + іменники;4. Очі його були широко відкриті, в іхній глибині теж летіли білі тіні, а уста — розтулені й ледь-ледь усміхнені (Ю. Мушкетик).
Були відкриті – дієслово-зв'язка + дієприкметник(Були) розтулені, усміхнені – дієслово-зв'язка (опущене) + дієприкметники;5. День був ясний, сонячний, проте холодний (Ю. Мушкетик).
Був ясний, сонячний, холодний – дієслово-зв'язка + прикметники;8. Ми — смертні. Та знайте: народ не вмира! (В. Симоненко).
Є (опущено) смертні – дієслово-зв'язка (опущене) + прикметник;7. Віз наш увесь дерев'яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза (О. Довженко).
Були чумаками – дієслово-зв'язка + іменник;9. Вечір був м'який, теплий, настояний на степових пахощах (О. Гончар).
Був м'який, теплий, настояний – дієслово-зв'язка + прикметники і дієприкметник.