2. Позначте рядок, у якому є контекстуальні синоніми
А Шлях лежа на вододілі Дніпра й Бугу, лежав високо і рівно. Турчан-
ська могила присядькувато чапіла над чорним шляхом прибіленою ко-
пицею (с. Колесник).
Б Тут було створено Кирило-Мефодіївське товариство, революційне крило
якого очолив Т. Г. Шевченко (3 журналу).
в Минуло кілька днів, як Озиваймо не чув і не бачив вовка. З його по-
лодінь принаймні сіроманець зник. Лісовичок навіть хвилюватися по-
чав - все-таки живе створіння пропало (А. Давидов).
гБуло, як почують хуторяни, що йде татарва, то ховаються по байраках
і котловинах (0. Стороженко).
3. З'ясуйте, якими лексичними одиницями є виділені слова в реченні Взимку
віє хутровина, влітку прийде тепла днина (П. Воронько).
А омонімами;
в паронімами;
В антонімами;
гсинонімами.
4. У якому рядку всі словосполучення містять омоніми?
А Розгорнути книгу — закрити книгу, мітити крейдою — мітити в серце;
Б піщана коса - дівоча коса, веселі люди — сумні люди;
в материнська ласка - хижа ласка, маскарадний бал - високий бал,
г плакати від щастя — сміятись від щастя, написати листа одеракати
листа.
Людина, яку я поважаю і на яку хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І, часом, коли мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли приходить мама, то горе, розділене з нею, — півгоря, а радість — подвійна радість.
Інколи, буває мама насварить мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду — я ображаюсь і, буває, навіть не розмовляю. Але частіше я буваю неправий. А коли розумію це, йду до мами і пере мама мене завжди вибачає, як би я не провинився.
Одного разу я уявив, що мами немає. Як тоді склалося б моє життя? Про це страшно навіть подумати. І я зробив висновок, що мама — це все: і радість, і доброта, і розуміння, і розрада, і все-все на цьому світі.
Я хочу бачити свою маму завжди щасливою, радісною, ніжною і доброю. А інакше не може й бути.
щедро - щ (ш - приголосний, твердий, шиплячий, ч - приголосний, тсвердий, шиплячий), е (голосний, наголошений), д (приголосний, твердий, проривний), р (приголосний, твердий, сонорний), о (голосний, ненаголошений)
P.S. Хоча б згадала університетський курс фонетики))