2. «Відшукай речення». Випишіть з тексту складносурядне речення, зробіть синтаксичний розбір. (2б.)
Дівчина на своє весілля має вишити рушники своїми руками. У цей час вона мріє про
щасливе майбутнє, щире та вірне кохання. І оту всю добру позитивну енергетику вона вкладе
у кожну ниточку, у кожний слідочок. Не варто купувати весільний рушник. Ми ж не знаємо,
із якими помислами людина вишивала його. Може, у людини велике горе і вона з нужди зі
слізьми вишила і продала. Усе, що вона думала, те і зашила у рушник. І та доля передасться
молодій парі.​

Зима! Яка ж це чудова пора! Ось скоро настане Різдво. Як я обожнюю це свято!
Батьки готують святкову вечерю, а я допомагаю їм. Ялинка у домі надає особливої атмосфери. За вікном іде пухнастий сніг. За день добряче намело. По телевізору постійно крутяться привітання до свята. Батько ставить на стіл кутю, і починається вечеря. В цей час я відчуваю різдвяну атмосферу, ту, яка чарує своєю таємничістю, ту яку неможливо передати словами.
 Я щороку дуже чекаю на це свято саме заради цієї казкової атмосфери, радості, таємничості!

Идатний український філософ, письменник, поет і просвітитель-гуманіст Г. С. Сковорода є автором цілої низки притч-оповідей, які мають алегоричний повчальний характер. Притчі Г. Сковороди з упевненістю можна назвати справжніми байками, бо вини так само мають мораль, діалог і сюжет. У притчах автор висловлював свої особисті педагогічні, естетичні і філософські погляди. Наприклад, притча Г. Сковороди «Вдячний Еродій» присвячена важливій ролі природних людських нахилів у справі навчання і виховання.А ось притча «Вбогий Жайворонок» навчає читачів судити про людей не за обличчям, а за серцем і розумом. В цьому творі письменник виступає проти паразитичного існування і зажерливості панів. Він впевнений, що будь-кому треба жити чесно і стерегтися «споживати чуже добро» – саме так радить своїм читачам Г. Сковорода. Що не поклав – то не руш. Також автор закликає до гуманності: «Хай болить тебе горе ближнього».Відправляючись думкою у майбутнє, Г. Сковорода досить часто замислювався, якою ж буде людина наступних поколінь і яким буде прийдешнє суспільство. Він мріяв про те, що в майбутньому людина буде досконалою – справедливою, порядною, доброю і розумною. Г. Сковорода усе своє життя шукав відповідь на питання: як зробити людину саме такою? А зробити це можна, насамперед, поширенням знань. Тому філософ і письменник у працях і філософських листах утверджував культ розуму.Твори Г. Сковороди допомагають і зараз знайти відповіді на одвічні людські питання. А одним із свідчень глибини творчості письменника є її афористичність. З творів Г. Сковороди пішла мандрувати по світу не одна крилата фраза, серед яких і добре відомий більшості освічених українців вислів «Не все те отрута, що неприємне на смак».Цей вираз досить простий для розуміння. Щодо того, як особисто я розумію цю крилату фразу, то я вважаю, що вона чимось нагадує іншу приказку: «Не все то золото, що блищить». Це позначає, що більшість людей сприймає події, явища і людей по їх зовнішньому вигляду і поверхневим якостям, не замислюючись більш глибоко.Я вважаю, що цим висловом Г. Сковорода намагався довести до людей, що інших треба сприймати не по зовнішньому вигляду, а по їх душевним та моральним якостям. Те ж саме можна сказати і про будь-які неживі речі. Адже, наприклад, звичайна пігулка, гірка на смак, у деяких випадках може врятувати людині життя, а багато смертельно небезпечних сумішей мають приємний запах і смак. Таких прикладів з нашого життя можна привести безліч. І тому я вважаю, що треба не забувати крилатий вислів «Не все те отрута, що неприємне на смак» і частіше замислюватися над тим, з чим, або з ким ти маєш справу.