2. Випишіть спочатку речення з однорідними членами, а потім – безсполучникові складні речення.
1. Прощай усе: поля, діброви, Дніпро широкий, бір сосновий, убраний в раннюю росу. 2. До вас, завзятці-юнаки, борці за щастя України, кладу найкращії думки, мої сподіванки єдині. 3. В вас молода ще грає кров, у вас в думках немає бруду, палає в серці ще любов до обездоленого люду. 4. Топить нас глибоке горе, ним до краю душі повні. 5. Із садочка красно пахощами віє; стеляться сутіні, тумани лягають; кетяги з калини в вікна зазирають. 6. Щось гуде струною на бузку близенько; в лузі за вербою тьохнув соловейко. 7. А буря злюча дуби з корінням вирива, здіймає, гонить хвилі-гори на почорнілім, лютім морі; реве і стогне, і рида, і човна бідного гойда понад безоднею хисткою. 8. Куди не глянь й ясно всюди, страшних мурів не видко навкруги; не чуть плачу: далеко хижі люди… 9. Не осяє тії ночі навіть промінь золотий; змовкли струни вже співочі, погаса вогонь святий (3 тв. М. Старицького).​

У давнину наші предки називали Берегинею своє житло, бо воно оберігало не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі. Кожна частина житла мала своє символічне значення. Піч символізує собою родинне вогнище і була священна, як мати. Вона обігрівала, годувала всіх. Найсвятішим місцем у хаті була покуть. Там висіли ікони, прикрашені рушниками і пахучими травами. На покуті садили почесних гостей, молодих під час весілля, там же ставили дідуха на Різдво. Прикрасою житла служили вишиті рушники. Їх вішали над дверима, над вікнами, стелили на столі, але найкрасивішими обов’язково накривали ікони. Прикрашали хату і настінними малюнками, які служили і прикрасою, й оберегами. Малюнками розписували піч, припічки, вкладаючи свій щедрий талант у колоритні орнаменти. Під іконами стояв великий стіл, розрахований на численну родину: біля нього всі збиралися і коли їли, і коли вирішували важливі питання. На ньому завжди мала лежати прикрита рушником паляниця. Біля стола попід стіною стояла довга деревяна лава, а збоку його — велика скриня, куди складався одяг, рушники тощо. Недалеко від печі ставився деревяний настил на стовпчиках — піл. На ньому спали, а вдень, прибравши постіль, його нерідко використовували для хатніх справ. Я ніколи не жила у такій хаті, але мої пращури передали мені, мабуть, святу любов до неї, бо трепетно хвилюється моє серце, коли чую слова: Хата моя, біла хата, Казко тепла й доброти…

К [г] - согласный, твердый, звонкий, парный
р [р] - согласный, твердый, звонкий, непарный, сонорный
у [у] - гласный, безударный
т [т'] - согласный, мягкий, глухой, парный
и [`и] - гласный, ударный
т [ц] - согласный, твердый, глухой, непарный
ь 
с 
я [а] - гласный, безударный

и→[и]:гласныйс→—ч→[щ']:согласный, непарный глухой, непарный мягкийе→[э]:гласныйр→[р]:согласный, непарный звонкий, сонорный, парный твёрдыйп→[п]:согласный, парный глухой, парный твёрдыйы→[ы]:гласныйв→[в]:согласный, парный звонкий, сонорный, парный твёрдыйа→[а]:гласныйю→[й']:согласный, непарный звонкий, сонорный, непарный мягкий[у]:гласныйщ→[щ']:согласный, непарный глухой, непарный мягкийи→[и]:гласныйй→[й']:согласный, непарный звонкий, сонорный, непарный мягкий

Учатся-6 букв,6звуков У-(у)- гласная ,ударная Ч-(ч')- согласный,глухой,мягкий А-(а)- гласный,безударный Т-(т)- согласный, глухой,твердый,парный С-(с)-согласный,глухой,твердый,парный Я-(я)- гласный безударный

БукваЗвукХарактеристика звукап[п]согласный, глухой парныйр[р']согласный, мягкий, звонкий непарный, сонорныйи[и]гласный, безударныйу[у]гласный, безударныйм[м]согласный, звонкий непарный, сонорныйн[н]согласный, звонкий непарный, сонорныйо[а]гласный, безударныйж[ж]согласный, звонкий парный, твёрдый непарный, шипящийа[а́]гласный, ударныйю[й']согласный, звонкий непарный, сонорный, мягкий непарный[у]гласный, безударныйс[с']согласный, мягкий, глухой парныйь[-]