2. Випишіть з тексту означено-особові речення, підкресліть у них головний член і поясніть його морфологічне вираження. 1.Не завидуй багатому: багатий не знає ні приязні, ні любові — він все те наймає (Т. Шевченко). 2.Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур'ян, чистіша від сльози вона хай буде (М. Рильський). 3. Як зараз бачу: з-за ріки — дві кручі, наче маяки: одна зелена, чорна друга... (А. Малишко). 4. Дишеш і не надишешся тим чистим і пахучим повітрям (І. Нечуй-Левицький). 5. Відмикаю світанок скрипичним ключем (Л. Костенко). 6. Ідеш, ідеш, а ще й не половина, ідеш, ідеш, хоч добре, не один (Л. Костенко). 7. Не потрапили на Січ і на третій, і на четвертий день, а десь тільки аж через тиждень (П. Панч). 8. З росою в лузі не зів'яну (Леся Українка). 9. Не тільки диво-казкою багаті і не єдиним хлібом живемо, а тільки чом, коли ні крихти в хаті, тривогою сурмиш, моя сурмо (Б. Степанюк). 10.І знов лечу (Т. Шевченко). 11. Вийду в степ, чи зупинюсь у полі — скрізь високі предківські могили (М. Луків). 12. Жив сей день і ніч щасливо з вами (Леся Українка). 13.Яка не підійма вершина, — триматися будем землі, як рідних осель журавлі (Б. Степанюк).14. Мої любі, до мене ходіть! Я сама. Поговоримо думами тихо (Леся Українка). 15. Подбати мушу про якусь копійку (Л. Костенко). 16. Бережіть це життя. Іншого ви не знали, того, що гнало нас із торбами по світу. Тож — бережіть (О. Гончар).

Зараз Марічка у своїй кімнаті, і притому не в найкращому настрої. При тому дощі я мала б промокнути до нитки. Якже мені це зробити, коли зовсім мало часу для такої справи! Як же мені хотілося поїхати з ними на море, але на роботі не відпустили. Якщо вони добре працюватимуть, то щось зароблять. Я гадаю, що вже як що так склалося, то так і має бути. Погода тут гарна, дні теплі, зате по ночах буває вітер. Вибачайте мені за те, що я вас образила. Я хочу, щоб мої лілії зацвіли. Я ж тебе просила, що б такого більше не було! Таж іду вже, йду! Сьогодні вночі мені не давала спати все та ж невідчепна думка про незакінчені справи. Підкажіть, ці яблучка теж із Закарпаття? Кожного дня одно і те ж, ви зовсім сором втратили!

Наша сім’я дуже любить дивитися фільми, тому ми дуже часто ходимо в кінотеатр, але фільми які ми дивилися раніше мені подобалися, тільки в невеликому ступені, тому в кіно ходила з великою неохотою. Але одного разу ми пішли на один особливий фільм, який вразив мене дуже сильно. Це був незвичайний кінотеатр і не зовсім звичайний фільм, ми поїхали в Київ і там потрапили на сеанс у кінотеатрі, де показували фільм про хлопчика, який зміг вижити в дуже страшної ситуації, і навчився жити без сім’ї, знайшовши вірних друзів. Він вступив в магічну школу, і став вчитися чарівництву. Він показав себе настільки сильним і стійким, до всіх примхам долі, що здався мені найкращим з усіх героїчних персонажів, і мені навіть захотілося мати такого друга по справжньому. Той фільм йшов дуже довго, кінотеатр був маленьким і переповненим іншими дітьми, але ми з мамою догледіли цей фільм до кінця, а потім вирішили подивитися вдома ще раз, так він нам сподобався. Подивившись фільм, я усвідомив, що навіть маленький хлопчик може змінити наш світ, для цього зовсім не потрібно бути супер- героєм, і володіти чарівною силою, навіть чарівна паличка і та не потрібна, оскільки хлопчик на екрані міг це зробити зовсім не використовуючи ніяку паличку, він просто приносив людям добро, зміцнював їх віру в себе, свої сили, навчав тих хто цього хотів і допомагав слабким піднятися на ноги. Ім’я цього хлопчика, яке так вразило моє дитяче уявлення кілька років назад, було Гаррі Потер, і фільм цей вважається призначеним тільки для маленьких дітей, але і сьогодні я вважаю його найкращим, а той похід в кіно став найкращим у моєму житті.Вийшовши з кіно я назавжди вирішив для себе бути тим ким я є, не прагнути видавати себе за того, ким бути не можу. Цей фільм мене багато чому навчив, такому, що до мені в подальшій дорослого життя, чинити правильно і здійснювати вірні вчинки.