2. Зробити синтаксичний розбір поданих нижче речень за схемою на с. 120.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й
розлука, й твоя материнська любов. Човен то здіймався високо,
то спускався низько, м'яко і лагідно перебираючись з хвилі на
хвилю.
та
273
робити
FB

У нашій квартирі у мене немає можливості мати окрему кімнату. Ми ділимо одну на двох з братом. У другій живуть мама з татом. Звичайно, іноді мені дуже хочеться мати свій особистий простір, і я часто уявляю, якою була б моя ідеальна кімната, якби я міг вибирати.

Вона повинна бути не дуже великою, тому що велику кімнату доведеться довго прибирати. В ній повинно бути багато світла і натуральних матеріалів. Наприклад, мені дуже подобаються дерев'яні люстри на кілька ріжків з елементами ковки. Такі вішали в середньовічних замках. А ще мої особисті речі будуть зберігатися в великій дерев'яній скрині. Для одягу я буду використовувати шафа-купе, на дзеркалі якого буде намальований дракон. Ліжко теж буде дерев'яна з різьбленим узголів'ям, а зверху на ній лежатиме шкура.

На вікні будуть висіти римські штори і легка гардина. А біля вікна я расположу свій письмовий стіл з комп'ютером. Там я буду робити уроки і користуватися інтернетом. На стіні перед ліжком буде висіти плазмовий телевізор. Так я зможу відпочивати і дивитися улюблені передачі або фільми.

Стіни в моїй кімнаті будуть обклеєні шпалерами нейтрального кольору без малюнка, а на них у рамках я повішу свої фотографії з друзями та родиною.

На підлозі я б постелив ламінат. Мені здається, він дуже гарний. А ще перед ліжком буде невеликий килимок з довгим ворсом, на таких приємно стояти босоніж.

Ще у мене є ідеї з розряду нездійсненних: наприклад, камін в кімнаті. Я розумію, що це неможливо зробити в панельній багатоповерхівці, але якщо ми говоримо про ідеальної кімнаті, то вона б виглядала саме так.

Зараз я щасливий жити зі своєю сім'єю, і з братом часто буває весело. Але все-таки я сподіваюся, що коли-небудь у мене з'явиться власна кімната, в якій я зможу робити все, що захочу

Кожного для люди роблять добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними. Наприклад, перевести стареньку бабусю або сліпу людину через вулицю — це добрий вчинок, але не подвиг. А от врятувати людину під час пожежі — вчинок, безумовно, героїчний. Де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним? На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. Саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій. Під час Другої Світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами.  Тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями. Для мене особисто, героєм є та людина, яка пожертвувала чимось важливим або навіть власним життям заради когось або чогось. Герої — це люди, які творять добро і заслуговують поваги. Є заслужені герої, визнані урядом і відомі на весь світ, а є герої, про яких ми навіть не чули, і вони тихо продовжують жити в тіні. Звісно у кожної людини є власна думка не це питання.