20. знайдіть речення з неоднорідною підрядністю: а) коли до тебе прилечу, засяє в сонці все навкруг, як після теплого дощу в росі важкий зелений луг.б) він почував у собі якусь силу, що поривала його до діла, до громадських справ.в) якби не зима, то й літо було б довше.21. знайдіть речення з послідовною підрядністю: а) любов’ю не обділений, зігрітий, бо корінь мій у рідному краю.б) цілує сонце рушники, що ненька вміла вишивати.в) проминули сиві далекі віки над степами життя, неначе у вирій лелеки, яким не знайти вороття.22. зробіть синтаксичний розбір речення, накресліть його схему.я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкають об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані синіми волошками та червоними маківками.
Най/сміливіший, з/робити, до/бігти, най/молодший, перед/мова, над/пити, за/співати,
з/веліти, поза/вчора, зне/цінити, попере/кидати, уз/вишшя, про/йти,
суб/континентальний, пара/психологія, над/звуковий, ре/організувати,
ультра/сучасний, дис/гармонійний.
Вправа 2. У поданих словах виділити префікси, визначити їх походження та
частиномовну належність. До запозичених дібрати можливі синонімні питомі
префікси.
Пре/мудрий, ультра/високий— зависокий, су/тінь, до/писати, За/карпаття, ахро/матичний,
дез/інтоксикація,
інтер/національний-міжнародний , над/прибутки, уві/бгати, за/далеко, уна/слідок
гіпер/інфляція— знецінення, дис/гармонійний, анти/народний контр/атака, анти/науковий,
Ім/мігрувати— переселитися
, воз/величити, суб/тропічний
З давніх-давен український народ шанував свята. Але з особливою надією і любов’ю чекали люди Великодні свята. Саме з них починається справжня весна, буйноквіт природи. Саме на це свято всі бабусі і мами печуть паски і роблять крашанки. Змалечку нетерпляче чекаю щороку Різдва і Великодня, як найголовніших, найвеселіших свят. Мені подобається гати, як народжується свято, як випікають паски. Запашні, духмяні, вони так і зачаровують своєю красою. Починають пекти їх у чистий четвер. У хаті повинно бути прибрано, вимито, рушники випрані, накрохмалені, стіни побілені. Як тільки мама виставляє на стіл борошно, масло, яйця, родзинки, ваніль, до хати заходить святковий настрій. Добра, гарна паска - гордість господині. Є прикмета: славна паска - на добрий рік. Ото вже чаклує мама над тістом! Як добре вимісить, то’.пильнує, щоб не «втекло» з діжі. А поки паска підходить, під випічку готують круглі бляхи, змащують олією і виставляють на стільці, щоб були під рукою. У печі тим часом розкладають вогонь. Досвідчені господині, котрі живуть у селі, знають, що найкраще пекти паску на вишневих дровах, тому й готують їх завжди заздалегідь.
Коли тісто добре підійде, його викладають у форми. Кладуть не повну форму, а лише на третину, бо воно підростатиме. По-різному прикрашають паски, кожна господиня - по-своєму. Мама завжди посипає їх тертим сиром з родзинками, кольоровим пшоном або змазує збитим з цукром білком. Виробляють паски великі, менші й зовсім маленькі - для дітей, котрі з нетерпінням чекають того часу, коли мама запросить їх до хати подивитися на «Великоднє диво». Але не куштувати, бо їсти паску можна лише в неділю, після того, як посвятиться. У неділю, коли вся сім’я сідає до столу, мама розрізає велику свячену паску нам на здоров’я та радість. Я гадаю, що всі дівчата й хлопці люблять Великодні свята і з задоволенням куштують смачну духмяну паску.