21. Кому треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А На морі ставало темно з берега насувала важка чорна хмара.
Б Тим часом короткий осінній день гас із плавнів вставала ніч.
В Рада б зірка зійти чорна хмара заступає.
Г Мені снилося червоні рожі пломеніли в промінні золотім.
Д Багато ягід горобини осінь буде дощова.
22. Кому треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Важкі повіки мимохіть спускались на очі голова була несвіжа.
Б Щедро вродили горіхи на ліщині зима має бути суворою і сніжною.
В Не жди сподіваної долі вона заснула.
Г Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель.
Д Ворони вмостилися на нижніх гілках дерев бути негоді й вітрові.
23. Кому треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Саду нашого не можна і впізнати густим роєм обліпило кожну гілочку.
Б Сорока тулиться до оселі бути віхолі.
В Надворі усе залито ясним сліпучим сяйвом бадьоро цвірінькають горобці.
Г Погасив світло знов ось тобі й ніч.
Д Гіца з Раду під вечір прокидалися вони мали звичку спати удень і щезати на ніч.
24. Кому треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Пройдеш сам застигне слід Далиною голубою.
Б Не вмирає душа наша не вмирає воля.
В З оповідання цих хлопців відразу стало ясно добра вночі не чекай.
Г Хлопці працювали швидко до вечора сіно було висушене.
Д Усе село там таке всяк тобі до Тире треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Птахи повертаються з вирію прийшла справжня весна.
Б Усе трапилось так несподівано Ванько побіг на свій город дивиться й у степ.
В Не бійся я вчора сказав правду.
Г Гнуться клени ніжними колінами чорну хмару сріблять голуби.
Д Я зростав на оцій неспокійній землі ці сади навесні квітували для мене.
26. Тире треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Клюють ліщину співом коси дзвенить широкий шлях.
Б А вгорі вже блідли зорі западала пізня осіння ніч.
В Перед вікном широка бита путь по ній чужі байдужі люди йдуть.
Г Пишно займались багрянії зорі колись навесні любо лилися в пташиному хорі пісні голосні.
Д Ударимо гучно у дзвони всесвіт обійде луна.
27. Тире треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Підіймаю в осіннє небо очі і бачу летять журавлині ключі.
Б Світили зорі з вишини вбрання ритмічно шелестіло.
В Чайка сіла на воду чекай доброї погоди.
Г Раду ожив перший він підняв руку і важко спустив на її плече.
Д Облітають квіти обриває вітер пелюстки печальні й розкидає кругом.
28. Тире треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Сном блакитним заснули поля одягла білу шубу земля.
Б Багато пташок теж мирно і дружньо щебече лише заздрісний ворон викрикує в темному ярку.
В Весна вдягла у зелень віти в дуба уже курличуть в небі журавлі.
Г Холодний розум підказував злістю не до Д Півень хвоста волочить незабаром випаде сніг.
29. Тире треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А На щебінь часто ми до Сущенка ходили за це платили нам щоденно четвертак.
Б Зорі рясно всіяли небо наступний день буде сонячний.
В Я пам’ятаю у забої рубали вугіль шахтарі.
Г Дорогу нам не стелять тільки рожі навпроти віє вітер сніговий.
Д Літає радість навкруги дзвенять пташки в садах рясних.
30. Тире треба поставити між частинами безсполучникового складного речення в рядку (розділові знаки пропущено)
А Ми кажемо після війни нам будуть снитись добрі сни.
Б А в далині примружились гаї замислились оселі.
В Чотири дні грали музики чотири дні пили й гуляли гості в Довбиша.
Г Схилився день на золоті покоси упало сонце за гори спати.
Д Через поріг нікому нічого не давай сам будеш

Кожен з нас прагне досягти неабияких успіхів у житті. цьому нас вчать змалечку найрідніші люди, яким не байдужа наша доля. ми ставимо перед собою мету та йдемо до неї маленькими кроками, намагаючись втілити її у реальність. успіхів можна домогтися у різних сферах свого життя. і кожен сам обирає свій шлях та шукає ключ до успіху, виокремлює для себе найвагоміші складові, які досягти значного результату. що стосується мене, то я поки-що не можу назвати себе успішною людиною. принаймні на даному етапі життя, я ще не досягла певних висот. як на мене, успішним може називатися лише той, хто пройшов безліч випробувань на своєму шляху, ретельно та старанно працював, набрався багатого досвіду і врешті-решт може похвалитися вагомими здобутками в той чи іншій сфері діяльності. життєвий успіх для мене – це по-перше, велика та дружня родина, яка буде любити і підтримувати незважаючи ні на що. по-друге – це вірні та надійні друзі, в компанії з якими ти почуваєш себе легко й невимушено. на мій погляд неможливо оминути одну з вагомих складових нашого життя якою є робота, та, що викликає  задоволення і бажання займатися улюбленою справою знов і знов. безумовно, людина сама творець свого щастя. у всіх нас повинно бути бажання домогтися чогось у житті і я теж не виключення. тому все своє подальше життя буду намагатися впевнено йти до своєї мети і стати по-справжньому успішною людиною!

Микола степанович вінграновський народився 7 листопада 1936 в м. первомайськ миколаївської області в районі «птахокомбінат». в школі № 17 первомайська він здобув середню освіту. навчався на акторському відділі київського інституту театрального мистецтва. за два тижні від початку занять ставного, показного українця-степовика прослухав о. довженко (майстрові «було дозволено» сформувати власний курс у кіноакадемії) і забрав його до себе в москву навчатися у вдіку. через рік учителя не стало, але прилучення до його світу позначилося на всій творчій долі м. вінграновського. ще студентом зіграв головну роль рядового солдата івана орлюка у художньому фільмі «повість полум’яних літ» (1961), автором якого був олександр довженко. за краще виконання чоловічої ролі микола вінграновський отримав золоту медаль кінофестивалю в лос-анджелесі. 9 black mirror facts most fans don’t know до києва дипломований кінорежисер повернувся з москви знаменитим, про що розповідає в есеї «хто і що для мене незалежність україни», і в повісті «пересадка». проте вінграносвького, який почав працювати на кіностудії ім. о. довженка зустріли неприхильно. написаний ним сценарій «світ без війни» (1960) так і залишився тільки сценарієм. миколі вінграновському вдалося відзняти художні стрічки на кіностудії о. довженка: «дочка стратіона» (1964), «ескадра повертає на захід» (1966), «берег надії» (1967), де він зіграв також роль вацлава купки, «дума про британку» (1970) — роль несвятипаски, «тихі береги» (1973), «климко» (1984), документальні фільми «слово про андрія малишка» (1983), «щоденники о. п. довженка» (у співавторстві з леонідом осикою), «щоденник. довженко. 1941-1945» (1993), «чигирин — столиця гетьмана богдана хмельницького» (1993), «батурин — столиця гетьмана івана мазепи» (1994), «галич — столиця князя данила галицького» (1995), «гетьман сагайдачний» (1999). дебютував микола вінграновський добіркою поезій у журналі «дніпро» (ч. 2, 1957), відтак — у «жовтні» (нині «дзвін») (ч. 8, 1958), «вітчизні» (ч. 5, 1960) і «прапорі» (нині «березіль») (ч. 8, 1960). публікація в «літературній газеті» від 7 квітня 1961 р. «з книги першої, ще не виданої» містила дванадцять поезій. перша збірка «атомні прелюди» побачила світ 1962 року, разом зі збірками «тиша і грім» василя симоненка і «соняшник» івана драча. в «атомних прелюдах» вивільнялася величезна духовна енергія особистості, зникла розмежованість громадянського й особистого, історичного й сучасного. цього митця називають першим з-поміж рівних у плеяді шістдесятників, хоча сам він себе не зараховував до цього покоління. 1967 р. побачила світ друга поетична збірка «сто поезій». щоправда, завдяки старанням цензорів в остаточному варіанті поезій залишилося 99… у 1971 році вийшла збірка «поезії», у 1978 — «на срібнім березі». між цим були зйомки фільмів, написання прозових творів, сценаріїв. у цей же період поет багато працює над дитячими творами. ще на початку шістдесятих років у журналі «ранок» з’явилися оповідання «бинь-бинь-бинь» і «чорти». тоді ж були надруковані і його перші вірші для дітей, які увійшли в окрему збірку «андрійко-говорійко», а трохи пізніше побачили світ такі оригінальні книжки поезій: «мак», «літній ранок», «літній вечір» та інші. у 1982 р. побачила світ збірка «київ», згодом — «вибране» (1986), передмову до якого написав іван дзюба. двома роками раніше миколі вінграновському присуджено державну премію україни ім. тараса шевченка за твори для дітей, зокрема й прозові — повісті «сіроманець«, «первінка» та інші. також він є автором книжок-віршів: «губами теплими і оком золотим», «цю жінку я люблю»; повістей: «у глибині дощів», «літо на десні»; роману «северин наливайко». найповніше видання доробку — «вибрані твори в трьох томах» (2004). постановник десяти художніх та документальних фільмів. нa відміну від багатьох шістдесятників, які з кінця 80-х років минулого століття захопилися політикою та пошуком керівних посад, вінграновський зберіг вірність творчому покликанню. єдиною керівною посадою (і то неоплачуваною), було головування від 1989 по 1993 рік в українському відді­ленні пен-клуб