217. Випишіть дієслова у дві колонки: 1) дієвідміна; 2) і дієвідміна. 1. Зсунути, гуркотіти, реготати, краяти, скретотіти, кроїти, оцінювати, tamiти, белькотати, в'їздити, вміти, іtітитися, муркотіти, кликати, сюркотати, вставити, зважити, з'юнітися, тьмяніти. збороти, підсісти, цокотіти, стругати, 2. Означити, знати, палахкотіти, свистіти, задрiботатін, іржати, вка дити, вдержати, хотіти, одужати, диркотіти, амокріти, збігти, тупотіти, бігати, удобрити, шепотіти, ойкати. 8. Лащити, клепати, скривати, кроїти, лютувати, дирчати, одужати, оборонити, диркотати, завадити, знати, вбігти, белькотіти, наколот, обороти, оздобити, белькотати, снистіти, означати, волочити, скласти, анехтувати, ударити, сіпати, згаснути, пишат, дихати.​

Дієприслі́вник  — невідмінювана форма дієслова, яка, пояснюючи присудок, називає додаткову дію. Дієприслівник відповідає на питання що роблячи? що зробивши?Наприклад: мірку́ючи, пи́шучи, чита́ючи, міркува́вши, писа́вши, чита́вши.Дієприслівник поєднує в собі деякі граматичні ознаки як дієслова, так і прислівника, що відбито й в назві: дієприслівник буквально означає прислівник, що діє, перебуває в дії. Із дієслівних рис йому властиві такі: категорія виду (доконаний — зупинившись, схилившись; недоконаний — говорячи, знаючи), категорія часутеперішній — знаходячи, виступаючи; минулий — притаївшись, пройшовши). Дієприслівник, як і дієслово, може мати залежні слова. Як і прислівник, дієприслівник не відмінюється (серед дієслівних форм, не відмінюється, зокрема, інфінітив), а також у реченні виконує роль обставини.

Дієприслівник - це особлива незмінна форма дієслава, що позначає додаткову дію або стан, яка супроводить іншу, головну.У речені дієприслівник ЗАВЖДИ виступає обставиною.Дієприслівники відповідають на питання ЩО РОБЛЯЧИ?Наприклад:кажучи та ЩО ЗРОБИВШИ? Наприклад: намалювавши. Дієприслівник має ознаки  дієслова(час і вид) та прислівника(незмінність, залежність від дієслова-присудка, значення обставини)Дієприслівник не має закінчення.У кінці дієприслівників після Ч, Ш завжди пишуть літеру И..Дієприслівник із залежними від нього словами називають дієприслівниковим хворотом. Дієприслівниковий зворот завжди є обставиною.На письмі дієприслівниковий зворот завжди виділяють комою або комами незалежно від його місця в реченні.В усному мовлені дієприслівниковий зворот виділяють паузами. Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів учи ючи ачи ячи, а доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за до суфіксів  вши, ши..Не з дієприслівниками пишуть окремо. Наприклад не почувши, не зробивши..Разом з не пишуться тільки дієприслівники, утворені від дієслів, які не вживаються без не. Наприклад ненанавидячи, нехтуючи