270. І. Визначте граматичні основи й розставте усно розділові знаки. 1. Місцевий референдум це форма прийняття територіальною громадою
рішень шляхом прямого голосування. 2. Пересадження органів і тканин
ахіллесова п'ята сучасної медицини (3 підручника). 3. Європейські цінно-
сті це свобода, відповідальність, самореалізація, толерантність, взаємодо-
Головаха). 4. Час великий мастак розрубувати гордієві вузли
-людських стосунків (0. Писемський). 5. Писемність, література це розмо-
ва людини із собою, зі своєю суттю, зі світом (М. Сингаївський).

Мені дуже подобаються байки відомого українського письмен­ника Леоніда Глібова, але найкращим його твором я вважаю «Си­ницю». Це моя улюблена байка.

Мова в ній іде про те, як Синиця скрізь розпустила чутку, що підпалить море:

Що море буцімто згорить, —

Така, бач, є у неї сила.

Вітер розніс її слова всюди, навіть «за синє море». Оце так горе для всіх морських мешканців. Мерщій кинулися вони до берега рятувати своє життя і ховати майно.

Скільки назліталося птахів, скільки назбиралося звірів та лю­дей — всім кортіло подивитися на диво. А деякі жінки ще й захо­пили з собою ложки, бо сподівалися, як море закипить, покуштува­ти небувалої страви:

Щоб юшки добре посьорбать,

Якої й зроду не сьорбали...

Автор підкреслює, що людям байдуже, що в когось трапилось нещастя, ці жінки приділяють увагу лише своїм інтересам.

Всі чекають, коли розпочнеться обіцяне видовище. То один, то

інший каже: «От-от уже почне кипіть...», «Ось цитьте, зараз запа­лає...*,

А море все собі гуляє,

І не кипить, і не горить.

А де ж Синиця? Зрозумівши, що нічого не вдалося, вона десь із сорому заховалася. Ото вже лаяли всі цю нікчему!

Тож недарма мудрі люди кажуть:

...ніколи не хвались,

Поки гаразд не зробиш діла.

Подробнее: МОЯ УЛЮБЛЕНА БАЙКА Л. ГЛІБОВА - 6 клас - Українська мова та література - Сочинения | ЗНО 

 Як ви вважаєте, яка людина щасливіша: та, в якої щира посмішка і ясний погляд, чи та, яка посійно нахмурена і поза власними проблемами нічого і нікого не помічає? Той, хто посміхається, легше йде по життю. Посмішка може створити справжнє диво! Чи часто ми це робимо? По-доброму, щиро, весело? Виховання, конкретні ситуації, вдавані й реальні докори інших людей не дають нам на це права: "Недоречно! Неінтелігентно! Не час!". Дивний і водночас якийсь інтригуючий вигляд має людина, яка йде вулицею й чомусь усміхається. А якщо вона ще й пісню співає, то зустрічні від неї просто сахаються. Якщо ж очі усміхненої людини горять любов'ю, і при цьому її поведінка не принижує, не ображає присутніх, ні на кого не "давить", то вона сприймається схвально. І навіть викликає у перехожих усмішку у відповідь.