276. Поставте необхідні розділові знаки, правильно оформляючи пряму та непряму

мову. Вставте пропущені букви.

1. Ще стародавній філософ Епіктет шо людина мас слухати вдвічі. більше, ніж говорити. 2. Мудрець наполягав Краще слухати як говорити.

3. Чому? хтось запитав. 4. ві.повів Недарма Бог нам один язик і пару вух. 5. На початку XII століття на Русі було широко відома "Повчання до дітей" Володимира Мономаха, де дітям та дружин.ків раком.нду- валося вести беседу таким чином У пр.сутності старших мовчати мудрих слухати пі…корятися з рівними собі й моло…шими в любові перебувати без лукавого наміру ро.мовляюч. якомога більше вдумуватися не ша- Актив ланіти словом не осуджувати мовою не багато сміятися. (За О. Корнякою

- Привіт, бабусю! Ти можеш зі мною балакати? - Да, звісно. - Бабусь, я сьогодні пішов до школи, і забув надіслати електронною поштою вчителю інфоратики моє домашнє завдання. Ти зможеш його відправити? - Давай спробуємо. - Ввімкни комп'ютер, бабусю. - А, як, Кирилло? - Бабусю Надіє, треба натиснути клавішу, яка горить синім кольором на системному блоці. - А що це таке, Кирилло? - Бабусь, тм бачиш під столом світиться синім кольором клавіша? - Да, бачу. - Ну, ось, увімкни її. - Ой, воно почало вмикатися. - Ну, ось, добре - Кирилло, що далі робити, в мене висвітилася якась машина.. - Бабусю, це єкран.. Подивись на ньому повина бути маленький малюнок з назвою "Домашнє завдання з інформатики". - Ой, нічого не бачу.. Треба окуляри взяти.. Почекай.. - Бабусю, добре, я на наступний урок спитаю принести домашнє завдання, або принесу після уроків. Бувай! - А.. Домашнє завдання? Як його тепер виключити?! Кирилло повісив слухавку. Вибачте, але в мене погано з українською мовою.

У моєї бабусі перед хатою у садку розкинувся величезний квітник. Кожні з квітів милують людське око: червоні тюльпани і блідо-рожеві півонії, ніжні троянди і п'янкий жасмин, темно-синій бузок і жовтогаряча красоля. Є тут і м'ята, і любисток, і нагідки з чорнобривцями. Ще й барвінок зеленіє в квітнику. ...А під старою грушено знайшла притулок лісова квітка конвалія. Як і чому потрапила вона сюди? — Посадила я її тут давно — накопала в Глухому лісі. Кажуть, що конвалія — символ прихованого кохання. Ще в дитинстві почула я таку легенду, — почала свою розповідь бабуся.—Жила в нашому селі красива дівчина-наймичка. Закохалася вона в панича. Він теж її палко покохав. Коли дізналися про це старі пани, наказали знищити дівчину. Схопили її панські прислужники, повели до лісового озера. Вона, бідолашна, плакала: де падали її сльози, виростали конвалії. Та не до сльози — втопили нещасну в озері. I на тому місті з'явились прекрасні білі лілеї. Панич, коли дізнався про це, прокляв своїх батьків, пішов до озера і довго-довго дивився на чудові квіти. Так і сидів там, доки не перетворився на зелений дуб, котрий і зараз росте біля озера...