287. Прочитайте. Знайдіть головну і залежну частини, Поставте до підрядної запитання. Визначте засоби зв'язку головної частини з
підрядною, яким членом речення є сполучне слово. Поясніть особли-
вості інтонування складнопідрядних речень,
1. Даруй мені, природо, клаптик неба, де владне слово по-
селив народ (М. Рильський). 2. Ті, що творять добро, мусять
добрими буть (О. Підсуха). 3. Та я мовчав. Я йшов покірно,
бо я любив тебе надмірно. 4. Але мені тоді здалося, що то лю-
бов мою безмежну стоптали так необережно. 5. Дивлюся на
берізоньку в зажурі, що виросла тендітною на мурі. 6. Якщо
не хочеш бути вічно юним, то змолоду не будь старим бодай!
(Із тв. Д. Павличка).
НАДА

Свіжий: свіжіший, найсвіжіший, більш (менш) свіжий, найбільш (найменш) свіжий, якнайсвіжіший. Сизий - . Гладкий: гладкіший, найгладкіший, більш (менш) гладкий, найбільш (найменш) гладкий. Тихий: тихіший, найтихіший, більш (менш) тихий, найбільш (найменш) тихий. Рідний: рідніший, найрідніший, більш (менш) рідний, найбільш (найменш) рідний, якнайрідніший. Солодкий: солодший, найсолодший, більш (менш) солодкий, найбільш (найменш) солодкий. Глибокий: глибший, найглибший, більш (менш) глибокий, найбільш (найменш) глибокий. Гарний: гарніший, найгарніший, більш (менш) гарний, найбільш (найменш) гарний. Малий: менший, найменший, менший від усіх. Старий: старіший, найстаріший, більш (менш) старий. Гіркий: гіркіший, найгіркіший, більш (менш) гіркий, найбільш (найменш) гіркий. Довгий: довший, найдовший, більш (менш) довгий, найбільш (найменш) довгий, щонай(якнай)довший. Далекий: дальший, найдальший, більш (менш) далекий, найбільш (найменш) далекий, якнай(щонай)дальший. Дужий: дужчий, найдужчий, більш (менш) дужий, найбільш (найменш) дужий, щонай(якнай)дужчий. Швидкий: швидший, найшвидший, більш (менш) швидкий, найбільш (найменш) швидкий, якнайшвидший. Близький: ближчий, найближчий, більш (менш) близький, найбільш (найменш) близький. Тяжкий: тяжчий, найтяжчий, більш (менш) тяжкий, найбільш (найменш) тяжкий. Здоровий: здоровіший. Великий: більший, найбільший, більш (менш) великий, найбільш (найменш) великий, якнай(щонай)більший. Високий: вищий, найвищий, більш (менш) високий, найбільш (найменш) високий, якнайвищий. Красивий: гарніший (красивіший), найгарніший, якнайгарніший.

Вміння зберегти власну індивідуальність - важлива риса характеру людини
Ніхто не буде заперечувати, що кожна людина є індівідуальністю. Ми всі різні, і це дуже добре: якби ми б були однаковими, жити було б сумно. Наші звички, переконання, вподобання, смаки, прихильності до того чи іншого - все це певною мірою робить нас такими, якими ми є. 
Добре, коли рідні, близькі та друзі людини це розуміють та поважають її вибір. А якщо ні? Доволі часто буває так, що батьки, тітки з дядьками та бабусі з дідусями вважають, що їм краще знати, що потрібно дитині або навіть підлітку: що носити, яку музику слухати, що читати, які гуртки відвідувати... Доходить до відвертого тиску та примушування. Хлопця, що мріє про музикальну школу, віддають у секцію футболу, а дівчинку, яка хоче займатися робототехнікою, записують на танці. Якщо їм не вдасться відмовитися, то обидва швидше за все будуть тихо ненавидіти заняття, яке не вони самі вибрали.  
Як на мене, більшість труднощів так званого перехідного віку мають причиною саме це прагнення старших все вирішувати за людину, що підростає. Якщо з дитинства не давати людині вибору і абсолютно все вирішувати за неї, то вона або зламається, стане безвольною та пасивною, або буде боротися - так, як може. Не завжди батьки, наполягаючи на своєму за будь-яку ціну, розуміють, що їхня дитина протестує проти непотрібного тиску, який може зруйнувати її особистість та самоповагу. Якщо людина ще в дитинстві не навчиться сама робити вибір, захищати цій вибір, помилятися та виправляти свої помилки, то вона не зможе стати цілісною самодостатньою особистістю, а буде все життя залежити від вказівок інших.