На мою думку, справжнім другом можна вважати того, хто надійний і щирий з тобою. Кому можна довіряти таємниці і бути впевненим, що не підведе. Чия до завжди прийде, коли буде потрібно. Це той, хто щиро радіє твоїм успіхам, а не заздрить тобі. З ким цікаво, є спільні інтереси і захоплення, ось чому нема часу нудьгувати. Хто хвилюється, коли ти хворієш чи у тебе якісь невдачі і котрий завжди знайде час, щоб подзвонити чи провідати тебе. Справжні друзі ті, хто завжди швидко миряться після якихось непорозуміннь чи сварок, бо не можуть довго сердитися один на одного.
Недарма кажуть, що щасливий не той, хто має багато друзів, а той у кого є справжній друг.
Почесне місце в боротьбі українського народу проти турецько-татарських загарбників посідає українське козацтво. З часу свого виникнення Запорозька Січ стає опорним пунктом, військовою базою для виступів проти турецько-татарської агресії.
Питання №3 ?
До якого стилю належить поданий текст?
Оришка душі не чаяла в Чіпці! Так його любила й жалувала… щоб забавити дитину, почне йому казочку про рябеньку курочку або про горобця розповідати. Дуже любив Чіпка казки слухати. Казка була йому не вигадкою, а билицею. Не раз хлоп’я рівняло казку до життя, а життя до казки. І чого одні пташки так гарно щебечуть, а от горобці ― тільки цвірінькають! Бабусині казочки пластом осідали на дитячий розум, гонили в голові думку за думкою глибоко западали вони в його гаряче серце. Й увесь світ здавався йому живим, балакучим.
Недарма кажуть, що щасливий не той, хто має багато друзів, а той у кого є справжній друг.
Питання №1 ?
Не є загальновживаним слово
пальпаціяПитання №2?
Прикладом публіцистичного стилю є уривок
Почесне місце в боротьбі українського народу проти турецько-татарських загарбників посідає українське козацтво. З часу свого виникнення Запорозька Січ стає опорним пунктом, військовою базою для виступів проти турецько-татарської агресії.Питання №3 ?
До якого стилю належить поданий текст?
Оришка душі не чаяла в Чіпці! Так його любила й жалувала… щоб забавити дитину, почне йому казочку про рябеньку курочку або про горобця розповідати. Дуже любив Чіпка казки слухати. Казка була йому не вигадкою, а билицею. Не раз хлоп’я рівняло казку до життя, а життя до казки. І чого одні пташки так гарно щебечуть, а от горобці ― тільки цвірінькають! Бабусині казочки пластом осідали на дитячий розум, гонили в голові думку за думкою глибоко западали вони в його гаряче серце. Й увесь світ здавався йому живим, балакучим.
художнійОбъяснение: