292 Прочитайте текст. Випишіть із другого абзацу три простих речен- ня. Зробіть синтаксичний аналіз їх.
ВІРА І ЛЮБОВ
Віра і любов... Які це замацкані пальцями недовірків та его-
Їстів поняття! Які витерті від ужитку бездушними сентимен-
талами і фарисеями! У поетки ці слова заблисли їх свіжими,
пишноцвітними барвами, первісним вогнем, її віра, її любов
не мають нічого спільного зі змістом, що його вкладають вті
поняття офіційні проповідники тих чеснот нашої цивілізації,
від яких відлетів уже Дух Божий.
Що таке віра? Віра - це нестримне бажання перетворити
мрію в реальне життя. Вона зцілює не тільки хворих людей,
але й цілі народи, які вірять у можливість свого зцілення.
Чому дає віра таку міць тим, хто її має? Бо вдесятерює непев-
ний і хитливий людський розум, його силу. Хто вірить - того
не збити, не захитати в його вірі жодними людськими «доказа-
ми». Той піде по воді, і не переконати його, що сила тягару тіла
потягне його на дно. Віруючий є певний, що молитвою і вірою
осягаються тілесні, матеріальні наслідки. Вірить, що з п'яти
хлібів можна зробити тисячі, з води - вино, з маленької іскри
Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!