3. Додаток виділено в реченні. А) Ми аж перетнули від несподіванки Б) Подорожні вимокли аж до нитки.В) камінь у воду хтось кинув із скручі.Г) Очі дівчини усміхалися​

Кінець грудня — прекрасний час напередодні нового року. У школах проводяться заходи, присвячені святу Нового року. Всі веселяться та радіють, бо незабаром настануть канікули. Я дуже люблю зимові канікули. Найбільше за те, що саме в цей період настає Новий рік — моє найулюбленіше свято. Я просто обожнюю наряджати ялинку: перебирати й розвішувати різнокольорові кулі, іграшки у вигляді звірів, яскраву мішуру та гірлянди. Зазвичай, коли я прикрашаю ялинку, то включаю збірку новорічних пісень. Від цього мій настрій стає ще більш святковим.

НУ ТИП ТОГО)

С туману веринали нові хвилі, чулося, що за ними йде ще не

ймовірна кількість інших. Туман був густий, і як весоке сіре

шумовиння покривав розлютований море. Ми сіли намол і

спустили ноги. Хвиля розбивалась об камінь і дохлюпувала до

наших підійшов солоні краплі. Часом ми помітили баранця

на черговій хвилі, й тоді бігли в бік доки за нами гналися

розгнівані води. Сплески вилітали так високо, що ми крізь них

дихали подвійною вогкістю шторму.

Ми розмовляли про ніжні пахощі степів. Безмежний степ

поріс травою. Як у морі хвилюється його зелена поверхня,

багато барв розкидано по степу щедрих барв збудженої землі.

І високе небо зависає блакитними шовками, до обріїв дзвенить

відблисками дорогого каміння голубими переливами степової

таємниці й високими милодіями степових птахів.

Пливе степ на ставивши вітрила. Море, пустельний степ

одного забарвлення та одного запаху. Через це людина шукає

інших морів, дальших обріїв і молодшої таємниці. Степ межує з

морем, що завжди приймала журавлів зі степу (За Ю.

Яновським ).