3.Одиничний дієприслівник треба відокремлювати комами в реченні(розділові знаки пропущено):
а)Бійці пересуваються катакомбами згорбившись
б)Одні сиділи на буреломі інші слухали стоячи
в)Із вирію летять курличучи ключі
г)Попрацювавши мої друзі пішли грати у футбол
д)Чорна качка тримається на воді розпластавшись
Добра дитина – це чуйна і обачна людина, яка вміє бачити прекрасне і робити добро. Вона не прагне виділятися, хоча в душі знає, що чимось не така, як всі звичайні люди. Ця людина вміє творити. Не важливо, що. Але те, що вона робить, завжди естетично виразне. Вона цінує друзів, поважає старших і вірить у щастя. Доброта, милосердя виробилися людством протягом століть для того, щоб всім було легше жити, спілкуватися один з одним, щоб це спілкування приносило радість.Насправді кожен з нас чекає саме цього: бути добрим і чуйним, приймаючи доброту і чуйність інших. Скомпрометовані радянською владою слова «солідарність» і «братство» поступово знову знаходять сенс. Ми бачимо це, коли трапляються лиха на зразок тих, що ми пережили в диму цього літа. Ми бачимо, що виникають і успішно діють благодійні та волонтерські організації. З'являються спільноти взаємодо де обмінюються, наприклад, дитячими речами або корисною інформацією. Молоді люди домовляються через інтернет про те, щоб пустити до себе переночувати мандрівників або самим знайти нічліг в чужій країні. Доброта є в кожному з нас. Щоб запустити «ланцюгову реакцію», досить зробити маленький добрий жест: простягнути пляшку води, зробити комплімент, пропустити в черзі літньої людини, посміхнутися водієві автобуса. Не відповідати докором на закид, криком на крик, агресією на агресію. Пам'ятати про те, що всі ми - люди.
Якби у мене була машина часу, я б у першу чергу подивився чого досягну в майбутньому. Я б сів у неї, натиснув на кнопку і закрив очі. Коли тріск статичних розрядів б замовк, я б повільно відкрив очі і побачив СЕБЕ. Будующій Я б глушив горілку з горла кутаючись в обшарпание кожух на квартирі з обдертими шпалерами. А все тому, що не приділяв в дитинстві уваги своїй освіті, не зміг поступити в інститут, не знайшов роботи.
Тоді я повернувся б у свій час і більше ніколи не став просити робити за себе уроки. А можливо і ляща б собі відважив.