3. Позначте складнопідрядне з’ясувальне речення . А) Земле ,засійте зерном золотистим ,щоб колосилася нива зелена.(В.Грінчак)
Б) Потрібно жить ,щоб небо голубе тобі світилося в будь-яку негоду. (П.Осадчук)
В) Вона вже знала , яка доля чигала на її дитину. (М.Коцюбинський)
Г) І дві стежки ,що мережки на холодний клали льод , раптом радісно злилися у єдиний , дружній слід. (М.Рильський).
4.Установіть відповідність між складносурядними реченнями і смисловими зв’язками , що виражають частини їх.
Смислові зв’язки
Речення
1.Одночасність
А) Сонце вже зайшло , і на заході зарожевіло небо
2.Послідовність
Б) Зразки найдавнішої вишивки в музеях Європи датують V століттям нашої ери , а пам’ятки української вишивки ,на жаль, збереглися лише за кілька останніх століть (Т. Островська)
3. Протиставлення (зіставлення)
В) У степу то вигукувала степова нічна птиця , то крюкав журавель, то передражнювалася перепілка з дергачем.( з тв.А.Чайковського)
4.Чергування явищ
Г) Сонце хилилося до заходу та його яскраве проміння разило очі.
5.Тире ставить у складносурядному реченні (розділові знаки вилучено)
А)Час мій настане і знову я устану на радість на славу новую. (Дніпрова Чайка)
Б) Іду а бджоли сонячно гудуть(В.Грабовський)
В)Перегукнулися квартали кленовим голосом сухим і перші краплі лунко лунко впали на асфальтовані шляхи…(М. Чернявський)
Г)Скресли ріки і крижини безладно громадились і шурхотіли у течії повноводдя (Р. Іванченко)
Прочитати текст і виконати завдання 6-9
1.Вулиця наша насправдi вузенька, ще й покарлючена.
2.Весною, коли на її колiї й зеленi морiжки падає вечiр, вона стає схожою то на рiчку, то на довжелезний мiст. 3.Тут з-за хворостяних тинiв привiтно здоровкаються з людьми веснянкуватi вишняки, а в них то сумують, то веселiють бiленькi й блакитнавi хати. 4.Нашi вуличани, окрiм хлiборобства, ще мають i ремество в руках: столярство, шевство, стельмахiвство, бондарство i мiрошництво.
5. Серед майстрового люду найбiльшої слави зажив мiй дiд Дем'ян якого , знав увесь повiт. Чого тiльки не вмiв мiй дiдусь! ..
6. Залiзо й дерево аж спiвали в дiда, поки сила не повиходила з його рук. 7.Мiг чоловiк нехитрим iнструментом вирiзати i просту людину, i святого. 8.Сусiди не раз, смiючись, згадували, як на замовлення вiн робив нашому пановi фiгури апостолiв Петра й Павла. 9. Вони виходили з дерева не пiсними святенниками, а могутнiми молодоокими бороданями, яким приємно було тримати в руках i книгу, i ключi вiд раю.(М. Стельмах)
6.Випишіть номери складнопідрядних означальних речень
7. Складносурядним є речення
8. Пунктуаційна помилка допущена в реченні.
9.Складнопідрядним з’ясувальним є речення .
10. Установити відповідність між складнопідрядними реченнями з підрядними обставинними й типами їх.
Типи підрядних частин
Складнопідрядні речення
1 Часу.
А) Олександр Аврамчук прекрасно писав, бо знав слово й любив його (Г. Кримчук).
2 Умови.
Б) Приїхав Павло, як жито квітувало.
3 Причини.
В) Коли дівчина глянула на мене, то аж тепло стало отого погляду (З тв. О. Аврамчука).
4 Допусту.
Г) Лише інколи щось хрускало під черевиками, наче сухі гілочки ламалися (Г. Кримчук).
Д) Хоч би де працювали ми потім, постійно підтримували дружні взаємини з нашим Сашком (В. Шевченко).
11. Установіть відповідність між односкладними простими реченнями і їх типами.
Тип односкладного речення
Речення
1 узагальнено-особове
А) Ми їхали тепер від села до села. (Ю. Смолич)
2 неозначено-особове
Б) Сьогодні пишуть диктант. (М. Стельмах)
3 безособове
В) Треба бути щедрим і вимогливим до себе (О. Довженко)
4 означено-особове
Г) Бережіть час — його за гроші не купиш. (Нар. творч)
Д) Поговоримо думами тихо (Леся Українка)
12. Речення з прямою мовою записано
А) Хай замріяна весна тобі розкаже як вірно я тебе кохаю.
Б ) Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремне.
В) А жовте листя осені шепоче щоб швидко-швидко йшла вже геть.
Г) Хто вам сказав що я слабка що я корюся долі?
13. В якому рядку допущено пунктуаційні помилки в оформленні прямої мови
А) „Отже, тут кращі хліба, ніж під селом, – подумав сам собі та й додав , – тут, мабуть,
сильніший дощ пройшов...”
Б) Мельник повів сивою од років і борошна головою на розчинені двері: „Ще хтось
молоти під’їхав. І ночі не доспав.”
В) „А ви спробуйте заспівати колискової,” – зірвалося в мене, та господиня знизала
плечима, мовляв: „Не знаю і не вмію...”
Г) „Михайле, ти ще не в хаті?! – гримнув з катраги дід. – Гляди: перепаде нам обом
за лебедів!”
Д) „Не чуєш, як літо пішло нашим народом?” – дивується мати.
14. Перепишіть речення , розставте розділові знаки , підкресліть граматичні основи , накресліть схему
Наші предки вміли вибирати місця для поселень і те що комонники Житомира обрали собі місцем осілля саме ці горби нікого не здивує повз такі місця байдуже не проходять (В.Шевчук
1.Назва української грошової валюти — гривні походить від назви прикраси з золота та срібла, яка була схожа на обруч
1. Гривня — українська грошова валюта.
2. А слово «футбол» — іноземне. По-англійські «фут» (foot)- означае нога, а «бол»(ball) — м'яч.
2. Футбол — спортивна командна гра, в якій треба передавати партнерам м'яч ногами, та намагаючись забити його у ворота суперника.
3.Слово портфель походить від французького слова «porter feuille», що означає «переносити аркуші паперу».
3. Портфель — це приладдя, схоже на сумку, у якому студенти, учні переносять учбові матеріали.
Но малыш заметил, что возле них все время бегает маленькая птичка. Она смешно трясла хвостиком и перебегала с места на место. Малыш решил подбросить птичке толстого червяка, и та быстро схватила его и куда-то унесла. Дедушка объяснил, что птичку зовут трясогузкой и она кормит своих птенчиков. Гнездо трясогузки было под крышей дедушкиного дома. Если прислушаться, то можно было услышать, как наверху тоненько пищат птенцы, которым трясогузка приносит червяков.
Малыш стал дедушке искать красных червей, но его больше интересовали большие толстые червяки. Он смело брал их руками и подбрасывал трясогузке. Та отважно подбегала и хватала червяков своим тоненьким клювиком. Так они подружились. Малышу не нравилось имя птички трясогузка . Оно напоминало ему слово «подгузник», которое запомнилось ему с тех пор, когда малыш еще не умел ходить и только ползал.
У трясогузки было красивое оперение. Черная полоса по ее бокам шла от клюва к хвосту и напоминала раскраску пассажирского самолета, на котором малыш вместе с родителями летели в гости к дедушке и бабушке. И малыш решил назвать птичку Самолетиком.
К вечеру в огороде появились стрекозы. Они летали низко над землей и их крылышки блестели в лучах заходящего солнца. Дедушка забеспокоился и сказал, что такое поведение стрекоз к сильному ветру и возможно рыбалки завтра не получится.
Малыш огорчился и сел на лавочке под вишней. Тут он заметил, что трясогузка- самолетик стала прыгать почти возле самых ног малыша, словно хотела отвлечь его от грустных мыслей. А когда мимо, блестя крыльями, пролетала большая стрекоза, трясогузка взлетела и схватила ее на лету. Стрекоза отчаянно отбивалась, но вырваться не смогла. Трясогузка-самолетик подлетела к малышу и бросила стрекозу к его ногам. Малыш очнень удивился. Ему было жаль стрекозу, но поступок трясогузки очень удивил его. Малыш побежал к дедушке и рассказал ему об этом. Дедушка пошел с малышом в сад, и трясогузка снова и снова ловила стрекоз и босала из к ногам малыша. Дедушка сказал, что птичка почти домашняя, родилась здесь в году и теперь всегда будет жить в дедушкином доме. Только зимой она вместе с подросшими птенцами улетит в теплоый край. Но весной обязательно вернется и снова построит гнездо под крышей дедушкиного дома.
После ужина, когда солнце опустилось за кроны деревьев, малыш смотрел телевизор и увидел мультфильм о птичке, которая защитила своих птенцов от черного кота. Такой же кот жил по соседству. Он часто заходил в дом малыша, и бабушка угощала его вкусной рыбкой, пойманной дедушкой. Кот был ленивый и не обращал внимания на птичек. Но малыш решил, что завтра встанет пораньше и снова накопает больших белых червей для трясогузки, а зодно посмотрит, не подбирается ли черный кот к гнезду его Самолетика.
Ночью разразилась сильная гроза. Молнии сверкали в окно малыша, гром грохотал над крышей, ветер раскачивал кроны деревьев. Струи дождя хлестали по окну. Малыш очень боялся, но еще больше он думал о своем Самолетике –трясогузке. Как она там под дождем, как ее птенчики!
Рано утром, когда дедушка с бабушкой еще спали, малыш поднялся с кровати и тихонько отворил дверь. Влажная листва блестела в лучах восходящего солнца. Трава была примята ливнем, лужи стояли в огороде. Но малыш взял лопату и решил, что все равно будет копать землю, чтобы найти больших толстых червячков и угостит ими Самолетика.
Он заметил, что электирический провод, оборванный сильным ветром, повис на заборе и касался земли в том месте, где жили червячки. Малыш решил отодвинуть провод руками, чтобы он не мешал копать землю. Он ничего не знал про возможную опасность, и уже наклонился к проводу.
В этот момент, трепещам крыльями, прямо на малыша, бросилась его трясогузка-самолетик. Она почти садилась ему на плечи, потом отлетала, громко кричала, и снова бросалась к малышу. Малыш решил, что трясогузка рада его появлению и ждет от него червячков.
Он уже пости коснулся провода, чтобы отодвинуть его. Но в этот момент трясогузка, его Самолетик, схватила провод своим слабым клювиком и изо всех сил потянула его вверх, подальше от малыша.
Обычно птиц, садящихся на провода, ток не убивает. Но мокрая трава и земля усилили действие тока, и в одно мгновение трясогузка, его Самолетик, превратилась в маленькую вспышку. Почерневшее тело Самолетика упало к ногам малыша, но провод был далеко отброшен и не мог ему повредить