3 тестових завдання з Укр. мови,
1. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в
реченні (розділові знаки пропущено)
А І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до
краю.
Б Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий
вечір.
В Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.
Г Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній
величі.
Д Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої
зеленим хлібом.
2. Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні
(розділові знаки пропущено)
А Наближається повний спеки й світла південь.
Б Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани?
В Мечем і кров’ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.
Г Шумлять білим цвітом налиті сади навесні.
Д Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.
3. Непоширене означення НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО відокремлювати
комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Небо розгорнуло намет свій синій широкий глибокий!
Б А я самотній уночі ще довго в вогнище дивився.
В Понад самим кюветом виструнчились гінкі стебла однакові
незліченні як солдати.
Г Музика бадьора чарівна полинула через шкільне подвір’я.
Д І втомивсь я одинокий на самій дорозі.
дерев у світі. Її незрівнянна краса
нагадує вродливу дівчину. Красива
береза за всякої пори року. Ранньої
весни вона покидає чудові сережки.
Потім береза закосичується молодою
зеленню. У моєму саді росте берізка її кора біла, вона немовби сяє в темряві. Листя нагадують сердечки. Знизу вони
опушені шовковистими волосинками. Гілки, тонкі, довгі, гойдаються від вітру, наче, переплітаються. Восени березове
листячко, що впало на вологу землю, нагадує мідні монети. Листя берези першим почигає жовтіти. Це зворушливо і трохи сумно.
Під лежачий камінь вода не тече…Камінь що котиться мохом не обростає… Рух це життя і рухатись треба вперед, впевнено йти до мети. Наш обов’язок старанно навчатися, здобувати професію. Без цього неможливо кимось стати у житті, але легко загубитися і прожити нікчемне, нічого неварте життя. Ніхто не мріє стати волоцюгою, а от здолати лінощі важко майже кожному. Я дуже люблю читати українські народні приказки. прислів’я, притчі, легенди де висміюється ледарство. Я переповім одну з притч.
Жила жінка з чоловіком, а був він справжнісіньким ледарем. Кроку лишнього не ступить, зовсім нічого не хотів робити, без жінки пропав би. Але життя є життя і одного разу їй довелося збиратися у далеку дорогу, щоб відвідати хвору сестру. Як же залишити чоловіка вдома, поїздка для нього занадто важка… Жіночка була дуже кмітлива, розумна і ось що вигадала. Вона спекла велетенського бублика, наділа чолов’язі на шию і поїхала. До повернення дружини він мав би дожити, крути собі та їж. За кілька днів жінка повернулася і побачила мертвого чоловіка, що прогриз дірку, а далі навіть пальцем не поворухнув, щоб того бублика зрушити. Цю історію розповіла нам моя перша вчителька, щоб ми засвоїли урок і не були ледарями.